Архитектура санаторного комплекса в Паймио с точки зрения эргономических удобств для физически ослабленного человека

Abstract

У даній статті розглядається одна з праць фінського архітектора Алвара Аалто - туберкульозний санаторій у Пайміо. Даний об’єкт розглядається з ергономічних, антропометричних та архітектурно-технічних точок зору. Досліджуються архітектурно-художні та технічні прийоми і засоби, що використані майстром для створення комфортного реабілітаційного середовища. У статті акцентується увага на існуючих значних відмінностях у формуванні середовища даного закладу порівняно із вітчизняними прийомами проектування, що склалися у даній галузі. На основі санаторію у Пайміо дається ряд рекомендацій щодо оптимізації предметно-просторового середовища лікувально-оздоровчих закладів. Особлива увага приділяється формуванню комфортного візуального оточення, а також створенню спеціальних фізіко-гігієнічних режимів у зонах основного перебування пацієнтів. На основі виконання досліджень робиться висновок про важливість подальшого поглибленого вивчення досвіду Алвара Аалто, а також інших майстрів ХХ сторіччя у даній соціально важливій сфері. Ключові слова: санаторій у Пайміо, фізично ослаблені люди, антропометричні особливості, фізико-гігієнічні режими, предметно-просторове середовище, ергономічні зручності, спеціальні технічні прийоми і засоби, психологічно комфортне середовище, система опалення палатної зони.