Методологія використання земель промисловості територіальних громад

Abstract

Маючи широкі повноваження, у тому числі і значну фінансову автономію під час реалізації реформи децентралізації, сільські, селищні та міські ради, які є найближчими до мешканців територіальних громад, мають бути спроможними вирішувати усі питанням місцевого розвитку і нести усю повноту відповідальності за це. На жаль, заплановані темпи завершення децентралізації не були витримані через низку політичних причин та початок повномасштабних воєнних дій на території України. Запровадження інструментарію у вигляді комплексних планів просторового розвитку, з одного боку, зробило простішим процес управління земельними ресурсами територіальних громад, а з іншого – призвело до нескоординованості положень земельного і містобудівного законодавства в частині нового функціоналу просторового планування. Сьогодні понад 30% доходів територіальних громад формуються за рахунок податків від підприємств промисловості. До того ж, понад 20% внутрішньої валової доданої вартості в Україні формується за рахунок доходів від промисловості. З огляду на наведені показники, запровадження методологічних основ ефективного використання земель промисловості територіальних громад є важливою науково-практичною міждисциплінарною проблемою. Наявність розгалуженого промислового землекористування вимагає виокремлення специфічних підходів щодо їх використання. У межах дослідження систематизовано економічні, планувальні, адміністративні, соціальні, екологічні та технологічні методи. Для кожного із систематизованих методів обґрунтовані різноманітні технології та інструменти спрямовані на забезпечення економічних, екологічних, адміністративних, соціальних та інших показників, необхідних для досягнення загального позитивного ефекту. Спираючись на передумови використання різних методів управління земельними ресурсами промисловості, систематизовано різні підходи до класифікації промисловості. З-поміж класифікацій за видами діяльності, за рівнем професійного ризику та санітарною класифікацією, на наш погляд саме остання є найбільш виважена. Систематизовані підходи до класифікації промислових обʼєктів, дозволили виокремити фактори розвитку земель промисловості, з урахуванням Глобальних цілей сталого розвитку, які спираються на баланс екологічних, економічних та соціальних складових. Усі фактори були агреговані у 6 основних тематичних груп: місцезнаходження, ресурсні, інженерно-геологічні, економічні, екологічні та планувальні. Для кожної з тематичних груп проведений аналіз факторів на кожному ієрархічному рівні: національному, регіональному і місцевому. Спираючись на наявну специфіку фактичного використання земель промисловості територіальних громад, було узагальнено модель прийняття рішень щодо використання земель промисловості. Обґрунтована у дисертаційному дослідженні модель має три рівні: визначення цілей використання земель, аналіз та оцінювання факторів та прийняття рішення про доцільність використання земель промисловості. Усі систематизовані складові дисертаційного дослідження стали основою розроблення концептуальної моделі підвищення ефективності використання земель промисловості. Модель складається з чотирьох основних блоків і ґрунтується на принципах партисипативного управління земельними ресурсами. З метою запровадження системного підходу до отримання першоджерел інформації, в роботі проведено систематизацію вихідних даних необхідних для ефективного функціонування системи управління земельними ресурсами територіальних громад у розрізі складових базових геопросторових даних, матеріалів, які їх формують та розпорядників. Окремо були визначені складові відомостей державного земельного кадастру щодо режимоутворюючих обʼєктів та обмежень у використанні земель, а також особливості їх проєктування. Систематизовано підходи до просторових характеристик меж зон дії обмежень, які встановлюються навколо точкових, лінійних та площинних режимоутворюючих обʼєктів. Врахування особливостей інформаційного забезпечення використання земель дозволило узагальнити запропоновані рішення і розробити дві моделі: інформаційної підтримки прийняття рішень щодо земель промисловості та інформаційного забезпечення розвитку земель промисловості територіальних громад. За результатами виконання дисертаційного дослідження проведено апробацію для трьох територіальних громад Дніпропетровської області. Таким чином, на практиці підтверджено науково обґрунтовані передумови забезпечення сталого і ефективного використання земель промисловості територіальних громад. Ключові слова: землі промисловості територіальних громад, використання земель промисловості, інформаційне забезпечення використання земель, просторове планування, сталий розвиток територіальних громад.

Having broad powers, including considerable financial autonomy during the implementation of the decentralization reform, village, settlement and city councils, which are the closest to the residents of territorial communities, should be able to solve all issues of local development and bear full responsibility for it. Unfortunately, the planned pace of completion of decentralization was not met due to a number of political reasons and the beginning of full-scale military operations on the territory of Ukraine. In parallel with issues of local self-government, the decentralization reform had a strong impact on the land sector. The introduction of tools in the form of complex spatial development plans, on the one hand, made the process of managing land resources of territorial communities easier, and on the other hand, it led to the incoordination of the provisions of land and urban planning legislation in terms of the new functionality of spatial planning. Today, more than 30% of the income of territorial communities is formed at the expense of taxes from industrial enterprises. In addition, over 20% of domestic gross value added in Ukraine is formed due to income from industry. With regard to the above indicators, the introduction of the methodological foundations of the effective use of industrial lands of territorial communities is an important scientific and practical interdisciplinary problem. The presence of extensive industrial lands requires the identification of specific approaches to their use. Economic, planning, administrative, social, ecological and technological methods are systematized within the research. For each of the systematized methods, a variety of technologies and tools are justified, aimed at ensuring economic, ecological, administrative, social and other indicators necessary to achieve an overall positive effect. Based on the prerequisites for the use of various methods of industrial land resource management, various approaches to the classification of industry have been systematized. Among the classifications by types of activity, by the level of occupational risk and sanitary classification, in our opinion, the latter is the most balanced. Systematized approaches to the classification of industrial objects made it possible to single out the factors of development of industrial lands, considering the Global Goals of Sustainable Development, which are based on the balance of ecological, economic and social components. All factors were aggregated into 6 main thematic groups: location, resource, engineering and geological, economic, environmental and planning. For each of the thematic groups, an analysis of factors was carried out at each hierarchical level: national, regional and local. Based on the existing specifics of the actual use of industrial land of territorial communities, a model of decision-making regarding the use of industrial land was generalized. The model substantiated in the study has three levels: determination of the goals of land use, analysis and assessment of factors, and decision-making on the expediency of industrial land use. All systematized components of the research became the basis for the development of a conceptual model for improving the efficiency of industrial land use. The model consists of four main blocks and is based on the principles of participatory land management. To implement a systematic approach to obtaining primary sources of information, the paper systematizes the initial data necessary for the effective functioning of the land resources management system of territorial communities in terms of components of basic geospatial data, materials that form them, and managers. The components of the state land cadastre information regarding regime-forming objects and restrictions on land use, as well as the peculiarities of their design, were determined separately. Approaches to the spatial characteristics of the limits of the limits of action zones, which are established around point, linear, and planar modeforming objects are systematized. Considering the features of information provision of land use allowed us to generalize the suggested solutions and develop two models: information support for decision-making regarding industrial lands and information support for the development of industrial lands of territorial communities. Based on the results of the research, an approbation was conducted for three territorial communities of the Dnipropetrovsk region. Thus, in practice, the scientifically based prerequisites for ensuring sustainable and efficient use of industrial lands of territorial communities have been confirmed.