Методологічні основи формування комплексу світлових засобів в архітектурі

Abstract

Розроблені теоретико-методологічні основи формування комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель. Проаналізовані фактори (кліматологічний, історико-культурний, психофізіологічний, екологічний), що впливають на формування комплексу світлових засобів в архітектурі. Встановлено, що дискомфортні кліматичні умови та особливості історико-культурного розвитку слугували основою для виникнення ряду архітектурних концепцій формування оптимальної для життєдіяльності людини структури архітектурних об’єктів. Визначені і систематизовані традиційні архітектурно-композиційні прийоми формоутворення світлових засобів в архітектурних об’єктах. Класифікована типологія будівель і споруд в аспекті використання сучасних світлових засобів. Архітектурна форма втілювалася в різних прийомах композиційного формоутворення, площах світлових прорізів і видах огороджувальних конструкцій. Уточнено поняття «комплекс світлових засобів» і встановлені критерії комфортності та дискомфортності світлового середовища (утилітарні та естетичні) в архітектурі житлових і громадських будівель. Методами моніторингу і експертних оцінок виявлена система формоутворюючих, відео- екологічних і психофізіологічних функцій природного, штучного і суміщеного світла у формуванні комплексу світлових засобів, оптимального для життєдіяльності людини в інтер’єрному і екстер‘єрному середовищі. Сформульовано нові наукові принципи організації комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель на різних ієрархічних рівнях формоутворення містобудівельних структур (гіпер-, макро-, мезо- та мікро-структурний рівні): принцип „підпорядкованості світлової складової” архітектурно-містобудівним рішенням; принцип „інтеграції формоутворюючої функції” природного (сонячного) світла, штучного освітлення; принцип „симбіозу кліматологічної та архітектурної форми”” і хай-тек - технологій; принцип „впровадження нових інженерно-будівельних і дизайн-технологій» технологій в комплекс світлових засобів в архітектурі; принцип „використання естетико-інноваційних прийомів освітлення” в архітектурно-композиційних рішеннях житлових і громадських будівель та міського середовища. Розроблена модель методики стадійного проектування комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель.