Мудрість у метафорах: педагогічний потенціал казкотерапії у навчанні під час воєнного стану

Abstract

Актуальність. Воєнний стан в Україні радикально змінив умови освітнього процесу, зумовивши необхідність інтеграції психосоціальної підтримки у щоденну практику вчителів. У цьому контексті казкотерапія виступає одним із маловитратних і науково обґрунтованих методів підтримки дітей, здатним поєднати освітню і психосоціальну функції навчання. Мета: Теоретично описати, як метафора й казковий наратив запускають механізми емоційної регуляції, смислотворення та навчальної мотивації. Запропонувати модель шкільної інтеграції казкотерапії в умовах війни. Продемонструвати застосування на прикладі трьох авторських казок. Методологія. Дослідження ґрунтується на якісному контент-аналізі трьох авторських казкових текстів із кодуванням ключових метафор (ідентичність, доброта, надія) та педагогічних цілей (самоприйняття, життєстійкість). Також використано порівняльний аналіз результатів емпіричних досліджень наративних інтервенцій, що підтверджують їхню ефективність у дітей у кризових умовах Результати. Виокремлено три ключові механізми дії метафоричного наративу, актуальні у воєнний час: 1) Емоційна регуляція (через безпечне дистанціювання від травми); 2) Смислотворення та ідентичність (метафора як «місток» між досвідом та знаннями, що стимулює мотивацію); 3) Колективна надія та просоціальність (формування соціальної згуртованості). Практична реалізація на прикладі авторських казок демонструє розвиток історичної ідентичності, внутрішньої стійкості та колективної надії через специфічні вправи. Казкотерапія визнана ефективним педагогічним і психологічно безпечним інструментом, що сприяє розвитку емпатії та соціальної згуртованості учнів.