Лужні золовмісні цементи та бетони на їх основі

Abstract

Дисертаційна робота присвячена питанням розробки лужних золовмісних цементів за рахунок оптимізації складових в системі «зола - кальційвміщуючий компонент - лужний компонент - добавка ПАР» і технології їх використання в бетонах. Визначено особливості впливу кальційвміщуючих добавок різної основності на швидкість протікання процесів структуроутворення лужних золовмісних цементів та встановлено інтервали співвідношення золи, кальційвміщуючих добавок, лужних компонентів і пластифікатора, в межах яких досягаються найкращі показники набору міцності штучного каменю. Оптимізовано склади лужних золовмісних цементів, які характеризуються міцністю на 28-му добу тверднення в нормальних умовах у межах 39,6...53,2 МПа, початком тужавлення 60...120 хв, кінцем - 2...6 год. Отримано склади бетонів на основі лужних золовмісних цементів класів С12/15...С25/30, які характеризуються міцністю на 28 добу тверднення в межах 19,5...38,4 МПа. Визначено тепловиділення розроблених цементів і бетонів при гідратації та твердненні, встановлено закономірності залежності екзотермії від складу цементу та в ряду : «зола - гранульований доменний шлак - лужний компонент» (Q = 185 Дж/г) < «зола - гранульований доменний шлак - портландцемент - лужний компонент» (Q = 202 Дж/г) < «зола - портландцемент - лужний компонент» (Q = 320 Дж/г). Розроблено технологію виготовлення бетонів у різних температурно-вологісних умовах, за рахунок введення до складу бетону гідрофобізуючих (стеарати) та редиспергуючих плівкоутворюючих («Neolith Р 6000») добавок, які сповільнюють процеси масопереносу лужних іонів в об’ємі структури бетону до зв’язування їх у нерозчинні фази.