Аналіз методів унікальної ідентифікації об'єктів в наборах геопросторових даних

Abstract

Предметом аналізу є методи та засоби унікальної ідентифікації об’єктів в наборах геопросторових даних, що створюються, реєструються та використовуються в геоінформаційних системах різного призначення і територіального охоплення. Системи унікальної ідентифікації геопросторових об’єктів класифіковано за ознаками базових технології та наявності семантичного змісту в складі унікальних ідентифікаторів, зокрема це системи засновані на використанні: 1) універсальних унікальних ідентифікаторів типу UUID; 2) методів прямого геокодування з використанням координат об’єктів; 3) методів непрямого геокодування з використанням географічних назв та адрес. Виконано аналіз переваг та обмежень кожної поміж трьох груп систем унікальної ідентифікації геопросторових об’єктів. Результати обчислювального експерименту підтвердили можливість надійної унікальної ідентифікації будівель на основі використання 11-значного відкритого коду місцеположення OCL (Google плюс коду). Глобальна унікальність ідентифікаторів на основі OLC коду для геопросторових об’єктів будь-якого типу потребує додаткових досліджень, але його унікальність в межах об’єктів одного типу практично досяжна за рахунок варіативної довжини коду та можливостю його розширення додатковими атрибутами.