Закономірності узагальнення силуету монументально-декоративної скульптури

Abstract

Враховуючи аспекти взаємозв’язку архітектури і скульптури, у статті розглянуті закономірності та важливість застосування узагальнення силуетів скульптурної пластики у відкритому громадському просторі архітектурного середовища. Архітектурне середовище, в умовах взаємозв’язку із скульптурою, впливає на монументально-декоративну пластику та вимагає один із особливих засобів вираження скульптурної композиції – узагальнення силуету об’ємної форми, яка сприймається у відкритому громадському просторі. Так скульптурна пластика, яка стає по суті одним із учасників формування предметного простору, неодмінно піддається коригуванню силуету через визначення рівня його узагальнення в залежності від дистанції сприйняття. Важливим засобом вираження монументально-декоративної скульптури, яка застосовується у відкритому громадському просторі являється так званий «рівень узагальнення силуету» об’ємної форми – термін, який має на увазі співвідношення розміру деталі силуету форми до розміру цілої скульптурної композиції, величина якої у свою чергу залежить від дистанції сприйняття та підпорядковується габаритам простору, в якому вона проектується.