Використання слабопроточних заток річок як першої ланки у технологічному ланцюзі водопідготовки та застосування контактної коагуляції для покращення процесу обробки води

Abstract

Природні та штучні слабопроточні затоки великих річок іноді слугують джерелами водопостачання. Висунуто гіпотезу про доцільність їх використання як першого бар'єру в системах очисних споруд, проведено дослідження бар'єрної здатності слабопроточних заток на прикладі Дніпровської затоки "Річище" – джерела водопостачання м. Горішні Плавні Полтавської області. Заміна фільтруючого завантаження та покращення процесів коагуляції є актуальною, проблемою для водопроводів. Проведені натурні дослідження та порівняння фільтрувальних властивостей гранул пінополістиролу та цеоліту на очисних спорудах водопроводів міст Горішні Плавні та Чернівці, та вивчено особливості впливу контактної коагуляції на вміст залишкового алюмінію і затримання фітопланктону