Способи побудови градуювальної залежності та оцінки її параметрів при неруйнівному контролі міцності бетону на стиск

Abstract

Основою для проведення контролю міцності бетону на стиск в збірних чи монолітних конструкціях є інформація про випробування серії контрольних зразків, що виготовлялись з тих же замісів бетонної суміші, що і конструкції. Стандартний контроль передбачає оцінку міцності бетону за випробуванням даних зразків на пресі – по-суті, це є контроль лише бетонної суміші, з якої виготовляються конструкції. Неруйнівний контроль оцінює міцність бетону в самих конструкціях за виміряними на ньому значеннями непрямого показника, а серія контрольних зразків необхідна для встановлення градуювальної залежності між прямим і непрямим показником міцності. Будь-яке статистичне дослідження починається з формування вибірки, за результатами випробувань якої оцінюються властивості всієї генеральної сукупності. У випадку неруйнівного контролю міцності бетону вибірка проводиться двічі: для побудови градуювальної залежності шляхом відбору проб із замісів бетонної суміші; під час вимірювання непрямого показника в генеральній сукупності конструкцій. Основними вимогами до даних вибірок є випадковість, рівномірність по об’єму генеральної сукупності і достатня повнота. Використання неруйнівних методів значно спрощує процедуру контролю у випадку великих об’ємів продукції, що виготовляється за єдиною технологією, а також підвищує його точність (за рахунок вимірювання безпосередньо в конструкціях), але тільки за умови, що градуювальна залежність будується на основі коректної вибірки і за методикою, що описана в стандартах на неруйнівні методи контролю міцності бетону [1, 2]. Проте окремі важливі положення даної методики не конкретизовані в стандартах, і досліднику доводиться приймати власні рішення на етапі побудови градуювальної залежності, від яких, як показує досвід неруйнівного контролю на багатьох об’єктах будівництва, точність контролю може помітно змінюватись.