Переглянути
Нові надходження
Документ Шоста міжнародна науково-практична конференція «Transfer of Innovative Technologies 2020»(КНУБА, 2020) Сукач, МихайлоПроведено шосту міжнародну науково-практичну конференцію Transfer of Innovative Technologies 2020, присвячену 90-річчю від дня заснування Київського національного університету будівництва і архітектури. Особливістю цьогорічного форуму було те, що він відбувався дистанційно на платформі Cisco Webex за участі науковців з Польщі, Франції, Австралії, Іраку, Лівії, Бразилії, Китаю. Фахівці в галузях будівництва і архітектури, інженерії та екології, інформаційних технологій та ін. традиційно ділились своїм досвідом. Роботу було спрямовано на інтеграцію українських і закордонних фахівців і наукових шкіл у розробці теорії проведення досліджень, створення нових методів і техніки, практичне застосування енергоощадних, екологічно безпечних технологій та засобів. Мета конференції – спілкуваня з фахівцями різних галузей для вирішення глобальних проблем ресурсного та енергетичного забезпечення виробництва, передачі інноваційних технологій у різні сфери людської діяльності. Офіційними мовами конференції є українська, російська, англійська, польська і французька. Було отримано понад сотню заявок від 140 учасників з наукових та освітніх закладів, промисловості, недержавних установ, студентів, магістрантів та аспірантів. Було представлено понад три десятки інноваційних проектів в галузях архітектури, інженерії споруд, інформаційних технологій, кібербезпеки тощо. Обговорено результати дослідження двох докторських та кількох кандидатських дисертацій. За результатами оголошенних конкурсів в номінаціях Інноваційний проект, Презентація, Публікація визначено переможців 2020 року, які були нагороджені дипломи. Найактивніші учасники з числа фахівців та студентської молоді отримали Подяки і Сертифікати. Результати роботи та препринти найкращих презентацій авторів опубліковано у Збірнику матеріалів конференції (online) та журналі Transfer of Innovative Technologies. КНУБА налагодив співпрацю зі спеціалістами Університету науки і техніки Цзянсу (Ки- тай), Університету прикладних наук та мистецтв (Fachhochschule Dortmund, Germany), IT університету Астани (Казахстан) у галузях досліджень досліджень та видавничої справи. Учасники конференції підтримали Петицію керівництва Міжнародного центру інтегральної екології CEI Laudato Si (Варшава) до Папи Римського і Президента США про антропогенний вплив на світове середовище і захист від академічного насилля та тиску.Документ Системи промислової автоматизації на основі IoT(КНУБА, 2020) Міщук, Євген; Міщук, ДмитроПідходи «інтернету речей» в порівнянні з класичною промисловою автоматизацією дозволяють створювати системні архітектури, які виявляються більш ощадливими, гнучкими, продуктивними і ефективними, що досягається за рахунок комунікації і взаємодії з промисловим пристроями автоматизації (промисловими контролерами), датчиками, виконавчими пристроями, приводами, системи машинного зору, відео, роботизованими системами. Основою «інтернету речей» (IoT) є технологія взаємодії машин (М2М), коли машини за допомогою мобільних мереж обмінюються інформацією між собою або передають її в системи обробки і накопичення даних. Технологія М2М ефективно використовується в системах охорони здоров’я та безпеки, у виробництві, житлово-комунальному господарстві, енергетики, банківському секторі. Активний розвиток технології IoT потребує дослідження та аналізу механізмів їхнього ефективного впровадження в промисловість, зокрема, будівництво, і розробки концепцій промислової автоматизації та управління, які міститимуть набір правил, що визначають відповідні контрольні дії для кожного важливого комплексу подій, що базуються на даних у реальному часі, повідомлених пристроями IoT. В даному дослідженні пропонується дослідити відомі технічні рішення реалізації IoT в промисловості та запропоновано автоматизувати промислову систему електроприводу будівельної машини із застосування мережевих технологій.Документ Аналітичний огляд розробок та вдосконалення робочого органу кабелеукладача при безтраншейному прокладанні кабелів(КНУБА, 2020) Русан, Ігор; Коротков, ЄвгенійВ статті проведено аналітичний огляд наукових розробок щодо вдосконалення процесу кабелеукладання загалом і конкретно робочого органу кабелеукладача при безтраншейному прокладанні кабелів у різних геологічних умовах. Використовуючи патентну документацію проведено пошук і аналіз матеріалів з удосконалення робочого органу кабелеукладача та основних переваг безтраншейного прокладання кабелів. Завданням безтраншейного прокладання є: прокладання мереж водопостачання, каналізації, газопроводу; прокладання кабелів електропостачання, телефонних і оптоволоконних кабельних ліній зв'язку та сигналізації; прокладання на дні річок та водоймищ; прокладання в гірських місцевостях; заміна зношених комунікацій на нові. У статті проаналізовано вдосконалення конструкції кабелеукладачів з активними землерийними робочими органами (ЗРО), принцип дії яких заснований на безтраншейному способі, що мають обмежену швидкість робочого руху та відносну швидкість робочого органа, складність конструкції та низьку експлуатаційну надійність.Документ Аналіз засобів різання ґрунтів просторово-орієнтованими ножами динамічної дії землерийних машин(КНУБА, 2020) Рашківський, Володимир; Федишин, БогданВикористовуючи джерела патентної документації проведено патентний пошук з метою визначення актуальності проблеми різання ґрунтів просторово-орієнтованими ножами при роботі землерийних машин та подальшого аналізу запропонованих технічних рішень. У результаті дослідження встановлено, що тема зберігає постійну актуальність на розглянутому часовому проміжку. Встановлено, що даним напрямком займались різні типи осіб: приватні особи, науково-освітні установи, науково-дослідні інститути та організації виробники обладнання, зокрема компанії Caterpillar, Komatsu та John Deere, що свідчить про актуальність та важливість даної проблеми. Дослідження різання ґрунтів просторово-орієнтованими ножами динамічної дії є актуальним для досягнення зменшення енергоємності процесу різання ґрунтів. Запропонований напрямок дослідження є продовженням наукових шкіл кафедри будівельних машин КНУБА, а саме, динамічного різання та створення різальних елементів землерийних машин з просторовим орієнтуванням.Документ Кінцевий вимикач осі Z 3D-принтер(КНУБА, 2020) Шаленко, Вадим; Корнійчук, Борис; Маслюк, АндрійЗ моменту появи першого 3D-принтера минуло небагато часу. Сьогодні вже існує безліч різноманітних принтерів. Вони відрізняються різними технологіями 3D-друку, а саме: стереолітографія (Stereolithography - SL), селективне лазерне спікання (Selective Laser Sintering), моделювання плавленням (Fused Deposition Modeling - FDM), пошарове формування об'ємних моделей з листового матеріалу (Laminated Object Manufacturing - LOM), струменева полімеризація (Polyjet and Ployjet Matrix). За останні роки поширення технологій 3D-друку набуло, і на сьогодні продовжує, все більшого вжитку. Безумовно, в майбутньому нас очікує масштабне поширення адитивних методик, але практичне застосування 3D-друку доступно кожному вже сьогодні. Широкого розповсюдження і доступності набула технологія Fused Deposition Modeling [12, 13]. Автори у даній статті розглядають можливі варіанти модернізації кріплення кінцевого датчика Осі Z та автоматизації процесу калібрування нульового зазору сопла екструдера по відношенню до робочої поверхні принтера. Дане калібрування є надзвичайно важливою. Вона впливає на точність і на процес друку майбутньої моделі з пластику. Протягом експлуатації 3D-принтера найчастіше доводиться виконувати обслуговування екструдера, що передбачає постійне калібрування нульового зазору сопла принтера. Оптимально вірно підібраний зазор сопла впливає на точність, дотримання геометрії моделі та друку в цілому. Також дозволяє позбутися відклеювання моделі від поверхні робочого столу і руйнуванні моделі в процесі друку.Документ Визначення інерційних навантажень поворотної стріли самохідного крана(КНУБА, 2020) Волянюк, Володимир; Міщук, Дмитро; Горбатюк, ЄвгенійВ будівництві для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт широко застосовуються самохідні стрілові крани, основною перевагою яких, серед інших видів кранів, є висока мобільність. Частка самохідних стрілових кранів у будівництві складає більше 60%. Важливим елементом самохідних стрілових кранів є стріла, від міцності конструкції якої в значній мірі залежить забезпечення техніки безпеки виконання робіт краном і попередження аварійних ситуацій, які ведуть до травматизму та загибелі обслуговуючого персоналу. При розрахунках стріли крана на міцність, потужності електродвигунів механізмів зміни вильоту стріли та повороту, гальм цих механізмів необхідно враховувати всі види навантажень, які діють на поворотну стрілу з вантажем, зокрема, інерційні, що складають вагому частину інших навантажень. У роботі розглянуто розрахунок наступних моментів сил інерції: створюваний вертикальними інерційними силами при гальмуванні механізму підіймання вантажу; що виникає від маси вантажу і стріли в період несталого руху механізму зміни вильоту стріли при пуску і гальмуванні; створений відцентровою силою вантажу, який виникає при обертанні поворотної частини крана; що виникає від маси вантажу і стріли в період несталого руху механізму обертання крана. При розрахунках цих моментів інерції враховуються такі вихідні дані: геометричні розміри крана, маса та довжина стріли, маса і висота підйому вантажу, кут нахилу самохідного крана на місцевості в зоні будівництва, радіус дії стріли крана, швидкості переміщення стріли та вантажу, терміни пуску і гальмування механізмів підйому вантажу, зміни вильоту стріли та повороту крана. Отримані залежності для визначення інерційних навантажень поворотної стріли самохідного крана дозволять більш точно з врахуванням множинних факторів обраховувати значення цих навантажень з метою проведення міцнісних розрахунків стріли, підбору складових механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту стріли та повороту крана.