Розстріляне відродження: втрати для української архітектури, культури та сучасні сенси пам’яті

Abstract

Розкривається міждисциплінарна природа доби Розстріляного відродження як феномену, що поширився не лише на літературну сферу, а й на сферу архітектури та будівництва України 1920-1930-х років. Досліджено вплив політики коренізації та наступних сталінських репресій на становлення українського архітектурного модернізму, створення національної проєктної школи та розвиток урбаністики. Особливий акцент зроблено на діяльності представників культури, зокрема й архітекторів, чиї творчі ініціативи були знищені або заборонені. Констатовано втрату безперервності архітектурної спадщини та важливість відновлення пам'яті про цей період для сучасної України.