Український модернізм: між традиціями та інноваціями

Abstract

Український модернізм сформувався як самобутнє явище, що виникло в результаті поєднання національної культурної спадщини з новаторськими європейськими мистецькими ідеями. Цей напрям став відповіддю українських митців на потребу осмислити власну ідентичність в умовах швидких змін і модернізації. Вони прагнули не відмовитися від традицій, а, навпаки, переосмислити їх через призму нових художніх форм і підходів. У статті аналізується, як модерністські тенденції проявилися в літературі, живописі та архітектурі, а також яку роль відіграли ключові діячі культури у становленні модерністського руху в Україні. Зазначається, що модернізм став не лише засобом художнього оновлення, а й важливою складовою процесу національного самовизначення, у межах якого нові форми гармонійно співіснували з історичним досвідом.