Будівельні конструкції теорія і практика
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/63
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції(КНУБА, 2021) Руднєва, ІринаБудівельна спадщина України включає численні приклади застосування металевих конструкцій, особливо тих, які використовуються в промислових будівлях та у великопрольотних спорудах. Застосування металевих конструкцій в будівництві зумовлене, перш за все, їх механічними властивостями. Вони морозостійкі і витримують температуру до -65 градусів, жорсткі, стійкі, міцні і надійні. Також їх можна використовувати в районах з підвищеною сейсмічною активністю. Але, як і у випадку з іншими типами конструкцій, існує необхідність у відновленні або підсиленні металевих конструкцій внаслідок конструктивних дефектів, зносу несучих елементів, а також з метою збільшення несучої здатності. У певних випадках, підсилення полімерними композитами, армованими волокном (FRP), дає кращий результат, в порівнянні з традиційними методами підсилення з використанням металу. Значну частину української архітектурної та історичної спадщини складають будівлі і споруди з використанням металевих конструкцій. Вони зіграли фундаментальну роль в розвитку індустріалізації та внесли вагомий вклад в основу теорії споруд й дослідження міцності матеріалів. Перші конструкції були зроблені з чавуну або кованого заліза (обробленого або лудженого), але згодом вони швидко розвивалися разом з еволюцією методів ковки мінерального заліза. Основна культурна причина відновлення старих металевих конструкцій, які гарантують конструктивну функціональність та несучу здатність, заснована не тільки на необхідності збереження їх історичного походження, а й на цінності ландшафту, в яких вони розташовані. Саме з перерахованих вище причин, підсилення слід проводити з метою збереження первісної задумки архітектора. Тривала експлуатація будівель та їх конструктивних елементів з металу без своєчасного технічного обслуговування та капітальних ремонтів, недостатня міцність матеріалів конструкцій, а також зміна погодних умов та діючих нормативних документів в Україні, часто призводить до необхідності перерахунку несучих металевих конструкцій каркасу будівлі та їх підсилення максимально ефективними методами, як з точки зору надійності, так і з погляду рентабельності, на що впливає тривале припинення роботи підприємств, зупинка виробничого процесу або неможливість користуватися прилеглою територією для виконання робіт з реконструкції. У статті розглядаються технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції споруд, а також приведені основні рекомендації щодо встановлення, моніторингу та технічного обслуговування підсилених елементів.Документ Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами(КНУБА, 2020) Чирва, Володимир; Чирва, Тетяна; Панченко, Олександр; Савченко, Андрій; Романенко, КатеринаНа стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.Документ Розвиток системи категорій технічного стану будівель і споруд та їх конструкцій(КНУБА, 2019) Хохлін, Д. О.В даний час в Україні передбаче но використання 4-х категорій технічного стану будівель і споруд та їх частин, за виключенням, транспортних споруд, для яких використовують 5 категорій. Але при цьому 2 та 3 категорії тех нічного стану для транспортних споруд добре узгоджуються з 2 категорією для 4-хбальної системи. Слід відмітити, що різноманітних джерелах наявні також інші приклади викорис тання 5-ти категорії технічного стану замість 4- х, що свідчить про проблематичність детально- го покриття всіх випадків та особливостей тех- нічного стану лише 4-ма категоріями. В будівельній практиці можливо знайти до сить випадків, коли будівля(споруда) або її елемент фактично знаходиться у проміжному стані між базовими 4-ма категоріями, напри клад, маючи близькі до межі значення характе ристик (деформацій, несучої здатності тощо), або помітну негативну динаміку погіршення стану з переходом у гіршу категорію у корот костроковий період. Таким чином, ефективним є розглянути потенційне введення додаткових проміжних категорій технічного стану. В статті запропонований розвиток існуючої в Україні системи категорій технічного стану будівельних конструкцій та будівель і споруд в цілому шляхом збільшення їх кількості для підвищення ефективності та прозорості резуль татів обстежень.