Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Архітектура як засіб маніпуляції(Бескиди, 2019) Паньків Давид; Деревінський, Василь ФедоровичКожна культура має якісь стандарти часу, які вважається допустимим витрачати даремно. Скажімо, коли ви купуєте нерухомість, 15 хвилин від метро – нормально, а 20 – вже забагато. Так й величезні площі, на подолання яких вам потрібно 30 хвилин (наприклад, в радянських проєктах середини століття) – теж інструмент соціального контролю, соціального поділу. Тому технології роботи з простором дуже багато говорять про культуру, для якої вона створена. Через здатність архітектури до програмування певних емоцій та налаштування людей на певний ідеологічний устрій її можна назвати засобом маніпуляції, який широко використовувався на службі у тоталітарних державах XX століття.Документ Архітектура як спосіб передачі інформації про трагедію, війну(Бескиди, 2019) Бакр, Аліна; Деревінський, Василь ФедоровичДо середини 19 століття війна була “театром”. Власне вмираючи, солдат відчував себе на сцені і вся дана культура звеличування війни, була культурою того часу. Однією із головних задач архітектури та скульптури, що була пов’язана з війною того часу, було возвеличити цю трагедію. І все дев'ятнадцяте століття знадобилося для того, щоб “театральність”, “краса” “парадність’’ таких зникла зі свідомості суспільства. Це такий процес гуманізації громадськості, коли світ нібито стає більш мирним, але насправді лише так званий поріг страждання в культурі поступово знижується. У середині 19 століття ставлення до людського життя, до болі, спричиненою людиною все-таки змінюється. Наприклад, на картинах Верещагіна бачимо, що замість ”величі” та “парадності” вже набагато більш трагічне переживання війни («Після атаки. Перев'язний пункт під Плевною», 1881, «Апофеоз війни», 1871-1872, «Шлях військовополонених», 1879). Звичайно, метаморфози у ставленні до війни відчувались і у інших формах мистецтв (літературі, скульптурі, а також і у архітектурі), бо зображення війни в меморіалах - важливий приклад того, як в XX столітті працюють з трагедією.Документ Гендерний фактор в архітектурі(Бескиди, 2019) Кузьмік, Зорина ІванівнаМісто – це універсальний життєвий простір для проживання, роботи, дозвілля, а також культурного, політичного, економічного, соціального людського розвитку. Міські локації є одним з важливих факторів, які впливають на щоденне комфортне середовище мешканців. З одного боку, вони є гендернонейтральними як для чоловіків, так і для жінок.Документ Вплив глобалізації на архітектуру України(Бескиди, 2019) Богомаз, Анна; Деревінський, Василь ФедоровичОхарактеризувати термін глобалізація можна як процес універсалізації, становлення єдиних для всіх на Землі структур, відносин і зв‘язків у різних сферах життя. Феноменом цього процесу, що сприймається як об’єктивна реальність, є замкненість глобального простору, єдине світове господарство, всезагальна економічна взаємозалежність та, звісно, глобальні комунікації. Насправді це поняття з’явилось лише у 1980-х. Американський соціолог Р.Робертсон вперше вжив його у 1985-му році, а у 1992 році навіть видав книгу з такою назвою. Дослідити, як світова глобалізація впливає на Україну, її містобудування та архітектурне проектування.