Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/77
Переглянути
5 результатів
Результат пошуку
Документ Використання термосифонного геліоколектора для забезпечення рухомості повітря у приміщенні(КНУБА, 2014) Козак, Х. Р.; Желих, В. М.Побудовано поля швидкості повітря в об’ємі дослідного модуля з встановленим пасивним сонячним повітронагрівачем для різної потужності теплового випромінювання. Встановлено рівняння регресії, які відображають зміну швидкості нагрітого в термосифонному геліоколекторі струменя повітря залежно від інтенсивності теплового потоку, площі вхідного і вихідного отворів сонячного колектора та кута його нахилу. Доведено, що найбільший вплив на швидкість руху повітря струмини має площа отворів геліоколектора. Дана оцінка ефективності турбулізаторів потоку, встановлених на шляху теплоносія вздовж повітряного каналу.Документ Шляхи забезпечення необхідного теплового режиму в приміщеннях пташників(КНУБА, 2009) Сподинюк, Н. А.Наведено аналіз впливу різних факторів на тепловий режим в приміщеннях пташників. Показана перевага інфрачервоного опалення.Документ Визначення розподілу температури та концентрації в струминному примежовому шарі з використанням геометричного підходу(КНУБА, 2009) Мілейковський, В. О.Запропоновано підхід до математичного опису розподілу температури та концентрації домішок в турбулентному струминному примежовому шарі шляхом геометричного аналізу великомасштабних вихорів (клубів) без застосування додаткових величин: турбулентної в’язкості, довжини шляху змішування тощо.Документ Розрахункова модель неізотермічної струмини, що настилається на опуклу циліндричну поверхню(КНУБА, 2008) Довгалюк, В. Б.; Мілейковський, В. О.Описана аналітична модель струмини, випущеної тангенціально до опуклої поверхні та результати експериментальних дослідженьДокумент Аналітичний опис розширення плоских напівобмежених струмин(КНУБА, 2019) Мілейковський, В. О.; Ткаченко, Т. М.; Дзюбенко, В. Г.Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду. Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для практичного вжитку.