Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Основні принципи формування осередків для дітей з обмеженими можливостями(KNUCA, 2020) Дейнека, А.Актуальність даної теми тримає планку вже декілька років поспіль. Головним фактором, який вплинув на формування дитячих осередків є соціально-історичний чинник. На початку ХХ століття, у часи розвитку і розбудови суспільних сфер, середовище для розвитку і психологічної реабілітації дітей, змінило свій вектор. Стереотипні осередки, такі як, дитячо-юнацькі школи, будинки культури, клуби, замінили вузько спрямовані центри на сімейні розважальні центри, тематичні та розважальні заклади, і ін. Певні громадські заклади набували нових функцій в архітектурно-планувальній діяльності. Будівництво нових розважальних центрів, приватних закладів, стаціонарів, споруд громадського призначення стало одним з основних факторів для створення соціально необхідного простору для менших резидентів планети. Поєднання кількох функцій в одну архітектурно-просторову структуру, змогло створити новий простір комунікації суспільства.Документ Інклюзивність відкритого міського простору(КНУБА, 2018) Гусєв, М. О.Розглядається взаємодія соціального та фізичного простору міста, включеність (інклюзивність) городян в міське середовище як важливий фактор самоідентифікації, самореалізації та активності. Відкритий міський простір поділяється на інформаційний, комунікаційний та фізичний для більш детального розуміння характеристик, що допомагають та заважають включеності (інклюзивності) жителів міста в його навколишнє середовище.Документ Моніторинг залізничних вокзальних комплексів за моделями оцінки архітектурно-просторової доступності(КНУБА, 2018) Фесенко, Тетяна Григорівна; Фесенко, Галина Григорівна; Якунін, Анатолій Вікторович; Фесенко, Григорій ВасильовичОкреслено модель оцінки інклюзивності вокзальних комплексів, проведено її параметричну ідентифікацію. Висвітлено особливості застосування методики формування діагностичної матриці параметрів архітектурно-просторової доступності, визначено вагові коефіцієнти. Проведено порівняльний моніторинг архітектурно-просторової доступності залізничних вокзальних комплексів «Київ-Пасажирський», «Харків-Пасажирський», «Одеса-Головна» і «Львів-Головний» за 34 вимогами-параметрами. Виконано обчислення збалансованих (по усіх маломобільних групах пасажирів для кожної вимоги; по усіх вимогах для кожної маломобільної групи пасажирів) та інтегральних оцінок інклюзивності залізничних вокзальних комплексів. Визначено міні-рейтинг доступності (клієт-орієнтованості) вокзалів великих міст Украни: 1 – «Київ-Пасажирський», 2 – «Одеса-Головна», 3 – «Харків-Пасажирський», 4 – «Львів-Головний». Представлено інфографіку архітектурно-просторової доступності вокзальних комплексів великих міст України з «маркуванням» проблемних питань (загроз) для здоров’я різних маломобільних груп пасажирів.