Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Організація повітрообміну в культових спорудах, пам’ятках історії та архітектури(КНУБА, 2002) Довгалюк, В. Б.; Литвиненко, Л. М.; Куковальська, Н. М.; Кожан, Є. А.Розглянуті питання зональної організації повітрообміну в культових спорудах, пам’ятках історії та архітектури. Наведена залежність для визначення коефіцієнта повітрообміну.Документ Аналіз гідродинамічних процесів при проходженні вихору через витяжний пристрій(КНУБА, 2015) Довгалюк, В. Б.; Мілейковський, В. О.; Мусаєва, А. Ю.Робота відкриває цикл робіт щодо енергетичного аналізу ефективності організації повітрообміну. Шляхом обчислювальної гідродинаміки було перевірено відоме припущення, що вся енергія турбулентних пульсацій залишається в приміщенні і не видаляється витяжною вентиляцією. Показано недостатню обґрунтованість припущення. Натомість обґрунтовано припущення, що вся енергія турбулентних вихорів, які потрапили у спектри всмоктування витяжних пристроїв, безповоротно видаляється з приміщення.Документ Аналітичний опис розширення плоских напівобмежених струмин(КНУБА, 2019) Мілейковський, В. О.; Ткаченко, Т. М.; Дзюбенко, В. Г.Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду. Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для практичного вжитку.Документ Аналітичний опис розширення напівобмежених струмин різної кривини(КНУБА, 2019) Мілейковський, В. О.Робота присвячена аналітичному дослідженню розширення струмин, що настилаються на опуклу та гнуту поверхні (криволінійних напівобмежених струмин). Такі струмини мають різні характеристики залежно від кривини поверхні – від далекобійних до таких, що швидко затухають. Це робить їх одним з найбільш перспективних напрямків підвищення ефективності організації повітрообміну в приміщеннях різного призначення. Однак, на сьогодні вони не набули широкого впровадження, що пов’язано з нестабільністю розвитку струмини. Проблема усувається використанням правильної форми каналу для випуску повітря. Для визначення розширення струмини розроблено підхід до аналітичного опису криволінійних напівобмежених струмин шляхом геометричного аналізу їхньої турбулентної макроструктури. Ця структура подається у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів). Для ефективного розв’язання отриманих рівнянь було скореговано метод Андерсона-Бйорка. Отримані результати показують слабке розширення гнутих струмин і значно швидше – для опуклих. Розрахунки показали наявність кризового перерізу зі швидким розширенням опуклої струмини і подальшим підвищеним темпом її розширення. Також отримано переріз відриву струмини. Якщо ширина щілини менша за 0,15...0,2 радіуса поверхні настилання, то кут проходження струмини значно зменшується, що зменшує розширення струмини і ускладнює конструкцію розроблених на кафедрі теплогазопостачання і вентиляції Київського національного університету будівництва і архітектури багатощілинних повітророзподільників.