Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції
    (КНУБА, 2021) Руднєва, Ірина
    Будівельна спадщина України включає численні приклади застосування металевих конструкцій, особливо тих, які використовуються в промислових будівлях та у великопрольотних спорудах. Застосування металевих конструкцій в будівництві зумовлене, перш за все, їх механічними властивостями. Вони морозостійкі і витримують температуру до -65 градусів, жорсткі, стійкі, міцні і надійні. Також їх можна використовувати в районах з підвищеною сейсмічною активністю. Але, як і у випадку з іншими типами конструкцій, існує необхідність у відновленні або підсиленні металевих конструкцій внаслідок конструктивних дефектів, зносу несучих елементів, а також з метою збільшення несучої здатності. У певних випадках, підсилення полімерними композитами, армованими волокном (FRP), дає кращий результат, в порівнянні з традиційними методами підсилення з використанням металу. Значну частину української архітектурної та історичної спадщини складають будівлі і споруди з використанням металевих конструкцій. Вони зіграли фундаментальну роль в розвитку індустріалізації та внесли вагомий вклад в основу теорії споруд й дослідження міцності матеріалів. Перші конструкції були зроблені з чавуну або кованого заліза (обробленого або лудженого), але згодом вони швидко розвивалися разом з еволюцією методів ковки мінерального заліза. Основна культурна причина відновлення старих металевих конструкцій, які гарантують конструктивну функціональність та несучу здатність, заснована не тільки на необхідності збереження їх історичного походження, а й на цінності ландшафту, в яких вони розташовані. Саме з перерахованих вище причин, підсилення слід проводити з метою збереження первісної задумки архітектора. Тривала експлуатація будівель та їх конструктивних елементів з металу без своєчасного технічного обслуговування та капітальних ремонтів, недостатня міцність матеріалів конструкцій, а також зміна погодних умов та діючих нормативних документів в Україні, часто призводить до необхідності перерахунку несучих металевих конструкцій каркасу будівлі та їх підсилення максимально ефективними методами, як з точки зору надійності, так і з погляду рентабельності, на що впливає тривале припинення роботи підприємств, зупинка виробничого процесу або неможливість користуватися прилеглою територією для виконання робіт з реконструкції. У статті розглядаються технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції споруд, а також приведені основні рекомендації щодо встановлення, моніторингу та технічного обслуговування підсилених елементів.
  • Документ
    Іdentification of defects of the piles with reflected waves
    (ІТГІП, 2018) Lebid, Oleksij; Kaliukh, Iurii; Berchun, Yaroslav; Chernyshev, Dmytro
    Using current mathematical models of wave processes does not allow diagnosing defects in piles with sufficient accuracy. The necessity of creating of a pile generalized dynamic model which would allow to receive more reliable signals of wave processes in reinforced concrete piles has been substantiated. For numerical simulation of dynamic processes, a flat scheme for an axisymmetric pile based on the finite element method of "deep beam" within LIRA software complex was used. Sand was chosen as the soil around the pile due to the fact that sand and concrete characteristic impedance is very different, which provides a good echo from the pile toe (from the interface of the media). A comparative analysis of the results of mathematical modeling has made it possible to state that the most informative (in terms of differences in the comparison of graphs from one another), both for time signals and amplitude spectra, is the application of a horizontal impact on the lateral surface near the border with the pile base and the signal recording that comes to the speed sensors located in the vertical direction on the pile head near the border with the lateral surface. This option will be thoroughly tested numerically and experimentally in subsequent authors' studies.