Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

Містить файлиsearch.filters.applied.operator.equals: ТакКлючові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.anthropogenic impact

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Методичні підходи до оцінки забруднення поверхневих водних об'єктів в зоні дії гірничо-видобувних підприємств (на прикладі Донецько-Придніпровського регіону)
    (КНУБА, 2021) Волошкіна, Олена Семенівна; Жукова, Олена Григорівна; Кордуба, Ірина Борисівна; Маршалл, Д. І.
    Найважливішою складовою екологічно безпечного розвитку природних і соціально-економічних систем є таке природокористування, яке передбачає організацію використання водних ресурсів, при якому забезпечується сталий розвиток і протягом тривалого часу зберігається для цього достатній водно-ресурсний потенціал. ХХІ століття характеризується значними негативними змінами природного середовища, викликаними безконтрольним використанням природних ресурсів, розвитком промисловості та транспорту, що призводить до збільшення споживання води і водночас зростання її забруднення. Особливо це стало помітним протягом останніх 50 років, коли вплив людини на водний цикл планети досягнув глобального масштабу. Погіршення екологічного стану поверхневих вод суходолу зумовлено якісним та кількісним виснаженням факторів їх формування, що у низці випадків унеможливлює їх використання для господарських цілей. Якість вод водних об'єктів формується під впливом як природних, так і антропогенних факторів. В результаті людської діяльності у водойми може надходити багато антропогенних речовин різного ступеня токсичності. В статті зроблена спроба оцінити зміни якості поверхневих вод за останнє десятиліття та визначити ступінь природно-техногенної трансформації річок регіону та можливість їх самовідновлення та стабілізації стану екологічної небезпеки регіону. Розглянуті існуючі методи оцінки водних об’єктів за хімічними показниками, які використовують в зоні дії гірничо-видобувних підприємств. В низці методів оцінка водних об’єктів зазвичай відображає регіональні особливості, а не власне їх забруднення. Проведені розрахунки для водного басейну р. Сіверський Донець та встановлені відповідні закономірності
  • Документ
    Система мобільного екологічного моніторингу Дністра: моделювання технічної системи гідроресурсів та екстремальних паводків
    (КНУБА, 2021) Триснюк Т. В.
    Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Алгоритм аналізу та моделювання екстремальних паводків включає: побудову серії гідрографічних карт найбільших паводків і графіків характерних рівнів води, оцінку особливостей проходження паводків, формування бази даних про морфометрію русла і стан протипаводкових об'єктів. Особлива увага приділяється оцінці і прогнозу стану Дністра й антропогенних впливів на нього у зв’язку з такими показниками, як захворюваність населення, та контролю за забрудненнями, що утворилися в результаті підтоплень. Техногенна екологічна безпека використання гідроресурсів і гідроекосистем в цілому повинна базуватись на гідроекосистемній концепції збалансованого природокористування. Для безпосередньої реалізації завдань з оцінки часу проникнення забруднюючих речовин в ґрунтові води використано ГІС-технології (АrсView GIS 3.2а). Оцінку захисних властивостей порід зони аерації було виконано шляхом створення просторової моделі для визначення взаємозв'язку між об'єктами за допомогою модуля Gеоргосеssiпg АrсGІS. Матеріали знімання дають змогу створити 3D моделі рельєфу із точністю 15–20 см та аерофотомозаїку масштабу 1: 1 000 – 1: 5 000.