Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
2 результатів
Результат пошуку
Документ Дослідження ексергетичного коефіцієнта корисної дії водяних теплових мереж і систем опалення(КНУБА, 2019) Деньгуб, В. І.; Коновалюк, Вікторія АнатоліївнаПроведене дослідження ефективності ексергії шляхом визначення ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) залежно від режиму роботи теплових мереж та температури зовнішнього повітря на основі визначень характеристик ексергії ε (корисно використаної теплоти) та анергії а (безповоротно втраченої теплоти) в навколишньому середовищі. Отримана розрахункова формула для визначення ексергетичного коефіцієнту корисної дії ηε для теплових мереж. Виконані розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії для різних режимів регулювання теплового навантаження. Визначено, що при регулюванні режимів теплопостачання за «підвищеними» графіками значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії зменшується і знаходиться в діапазоні 0,90...0,941. Також виконана оцінка ексергетичної ефективності систем опалення житлових будинків при режимах регулювання за «опалювальними» та «підвищеними» графіками. Визначені ексергетичні коефіцієнти корисної дії опалювальних систем, які на 1,2...1,8 % вищі за ексергетичний коефіцієнт корисної дії теплових мереж. Це пояснюється тим, що в системі опалення не враховується анергія безповоротних втрат теплоти від подавального теплопроводу. Наведені результати розрахунків ексергетичного коефіцієнта корисної дії для опалювальних систем: при режимах регулювання за «опалювальними» графіками – η0; за «підвищеними» графіками – η0'. Доведено, що зі зменшенням температури зовнішнього повітря значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії також зменшуються. Рекомендується при середньорічній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період в інтервалі від 1,0 до 2,0 °С для теплових мереж застосовувати «опалювальні» графіки регулювання. A study of the exergy efficiency and a procedure for calculating the exergy efficiency has been carried out, depending on the conditions of operation of the heat supply networks and the temperature of the outside air, based on the definitions of the exergy characteristics ε of the useful heat and аnergy a - the irreversibly lost heat in the environment. The calculation formula for determining the exergy efficiency coefficient ηε for heat supply networks is obtained. Exergy efficiency calculations for different options of thermal load regulation are executed. The results of calculations of Exergy efficiency coefficient ηε of heat supply networks are shown. It is determined that when adjusting the modes of heat supply for "high" temperature charts, the value of the exergy efficiency decreases in comparison with the "heating" charts and is in the range of 0,90...0,941. Also, an estimation of exergy efficiency of heating systems in residential buildings under the control regimes for "heating" and "elevated" chart has been performed. We obtain the dependence for definition of calculations heating systems. The exergy efficiency of heating systems, which is 1.2...1.8 % higher than the exergy efficiency of the Heat supply networks, are determined. The exergy coefficients of the usefulness of the heating systems are higher, with the same parameter for heat supply networks. This is due to the fact that the heating system does not take into account the energy of irreversible heat losses from the supply pipeline. It is proved that with the decrease of the temperature of external air the value of exergy efficiency also decreases. It is recommended to use "heating" control schedules for heat supply networks at an average annual heating temperature, which is in the interval from 1.0 °С to 2.0 °С) for heat supply networks.Документ Дослідження ефективності застосування водного розчину реагенту «Лексол» для пилоподавлення(КНУБА, 2019) Наливайко, В. Г.; Коновалюк, Вікторія АнатоліївнаПроведене експериментальне дослідження ефективності використання водного розчину поверхнево-активної речовини «Лексол» для пилоподавлення при проведенні масових вибухів у кар'єрах, на технологічних автошляхах та використанні як антизмерзаючої речовини при транспортуванні сипучих вантажів. Поставлена задача вирішувалася за допомогою проведення промислових досліджень щодо визначення ефективності зниження пилоутворення при проведенні масових вибухів шляхом попереднього зволоження кар’єрних блоків водним розчином поверхнево активної речовини «Лексол». Цей антипиловий реагент є водним розчином гліцеринового компоненту рослинного походження, що призначений для закріплення ерозійно небезпечних поверхонь полімінерального складу. У кар'єрі ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» були проведені експериментальні вибухи на горизонті мінус 360 м із застосуванням даного реагенту та промислові дослідження зв'язування пилу на кар'єрних автошляхах при їхньому поливі водним розчином поверхнево активної речовини «Лексол». Визначені оптимальні концентрації та кількості для нанесення реагенту «Лексол» на поверхню, що виділяє пил, та сипучий матеріал, при розпилюванні реагенту і поливі. Також досліджувалась ефективність застосування водного розчину поверхнево активної речовини «Лексол» як антизмерзаючої речовини при транспортуванні і складуванні руд. Визначено, що реагент економічно ефективний при використанні в зимовий період року. У ході досліджень було підтверджено процес зв’язування поверхнево-активною речовиною «Лексол» частинок пилу, що залишилися на поверхні кар’єрного блоку після бурових робіт, і які активно беруть участь у загальному процесі формування пилогазової хмари. При 5 % концентрації водного розчину антипилового реагенту «Лексол» середня ефективність пилоподавлення становила 21%. Визначено, що ефективний час збереження в’яжучих властивостей реагенту на поверхні автодоріг становить близько 10 днів. При повторному нанесенні водного розчину ПАР «Лексол» тривалість часу ефективного зв'язування пилу буде зростати. A study of the effectiveness using the aqueous solution of the surfactant "Lexol" for dust suppression during mass explosions in quarries, on technological highways and use as an anti-freezing agent during transportation of bulk cargoes. The task was solved by conducting industrial studies to determine the effectiveness of reducing dust formation during mass explosions by pre-moistening the quarry blocks with the aqueous solution of surfactant "Lexol". Anti-dust reagent is an aqueous solution of glycerin component of plant origin, intended for fixing of erosion-hazardous surfaces of poly-mineral composition. Experimental explosions on the horizon of minus 360 m with the use of this reagent were carried out in the PJSC "Ingulets mining and processing integrated plant" quarry and industrial researches of dust binding on quarry roads with their watering by the aqueous solution of "Lexol". The optimal concentrations and amounts for application of the Lexol reagent to the surface of the dust and loose material during spraying of the reagent and watering have been determined. Also, the effectiveness of using the aqueous solution of surfactant "Lexol" as an anti-freezing agent during transportation of bulk cargoes was investigated. It is determined that the reagent is economically efficient when used in the winter period of the year. In the research, the process of binding the dust particles by the surfactant "Lexol" remaining on the surface of the quarry block after drilling operations was confirmed, and which are actively involved in the overall process of forming a dust-gas cloud. At 5 % concentration of aqueous solution of the reagent "Lexol-5", the average effectiveness of dust suppression was 21 %. It is determined that the effective time of preserving the properties of the reagent on the road surface is about 10 days, and when repeated application of the aqueous solution of the surfactant "Lexol", the time of effective dust binding will increase.