Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/105
Переглянути
313 результатів
Фільтри
Налаштування
Результат пошуку
Документ Сьома міжнародна науково-практична конференція «Transfer of Innovative Technologies 2021»(КНУБА, 2021) Сукач, МихайлоЗ 19 по 20 травня у Київському національному університеті будівництва і архітектури проведено VII міжнародну науково-практичну конференцію «Transfer of Innovative Technologies 2021». На ній були представлені креативні ідеї, інноваційні проекти й практичні розробки в галузях будівництва, архітектури, розв’язання нагальних проблем інженерії й проектування об’єктів, захисту навколишнього середовища, сучасні тенденції в інформаційних технологіях та ін. На конференції, яка відбувалась в режимі відеоконференцзв’язку, прийняли участь вітчизняні науковці, викладачі та студенти навчальних закладів, представники виробництв, відомі фахівці країн світу. Усього подано 128 заявок від півтори сотні учасників, у тому числі 15 іноземних з Австралії, Польщі, Словаччини, США, Казахстану, Німеччини, Китаю. Конкурсна комісія визначила кращі роботи в номінаціях: Презентація, Інноваційний проект, Публікація, відзначила Дипломами преможців 2021 року. Учасники отримали Сертифікати, а найактивніші − Подяки за проведену роботу, міжнародні наукові зв’язки та організаційну підтримку форуму. В Збірнику матеріалів конференції (онлайн) та в журналі «Transfer of Innovative Technologies», Vol.4, No.1 опубліковано препринт статті, а презентації учасників – на сайті конференції. Кращі роботи рекомендовано до публікації в міжнародних наукових журналах Transfer of Innovative Technologies, Підводні технології: промислова та цивільна інженерія. Прийнято рішення щодо підготовки й проведення наступного форуму в 2022 році, залучення до інноваційної діяльності креативних учасників та нових установ, подальшої інтеграції у світовий науковий простір. Оргкомітет дякує всім за представлені матеріали та впровадження інноваційних технологій у життя!Документ Дослідження робочих органів землерийних машин безперервної дії(КНУБА, 2021) Горбатюк, Євгеній; Пелевін, Леонід; Терентьєв, Олександр; Свідерський, АнатолійЗемлерийна техніка у високорозвинених країнах займає провідне місце серед самохідної і причіпної техніки різного призначення. В основі такої техніки лежать науково-технічні принципи створення високошвидкісних низькоенергоємних технологій і машин для руйнування природних та штучних середовищ (грунтів, порід, мулів, залізобетонів, цегли тощо) в різних умовах (наземних – дорожніх, оброблення сільськогосподарських земель, інженерно-військові і аварійно-рятувальні роботи, очистка грунтів від забруднень, меліорація, створення траншей, каналів, котлованів, окопів, сховищ тощо; підземних – видобування корисних копалин, будівництво тунелів тощо. Машини безперервної дії – це такі машини, у яких робочий орган протягом всього часу роботи контактує з об’єктом впливу (ґрунтом) і всі технологічні операції виконуються водночас та безперервно. Робочі органи машин безперервної дії мають можливість розробки міцних грунтів без попереднього розпушення. При роботі машин безперервної дії процес їх роботи поділяється на два процеси: процес різання грунту у забої та процес екскавації грунту з зони різання з подальшим його викиданням з забою. В статті виконано огляд нових динамічних робочих органів землерийних машин. Наведені описи, креслення , виділені основні недоліки та переваги. В результаті синтезу існуючих робочих органів розроблено новий динамічний робочий орган.Документ Вибір і розрахунок основних параметрів ковша навантажувача з боковим одностороннім розвантаженням(КНУБА, 2021) Рашківський, Володимир; Балака, Максим; Тетерятник, ОлександрОдноківшеві фронтальні навантажувачі знаходять широкого застосування при виконанні дорожньо-будівельних робіт. У ряді випадків їх використання більш раціональне за традиційні землерийні та землерийно-транспортні машини. У порівнянні з одноківшевими екскаваторами фронтальні навантажувачі мають більшу місткість ковша на одиницю маси, високу маневреність і менше експлуатаційних витрат. Це дозволяє розробляти ґрунти у невеликих забоях без зниження продуктивності. Підвищення ефективності використання навантажувача протягом року можна досягти за рахунок оснащення його змінним робочим обладнанням. Номенклатура існуючого робочого обладнання містить ковші різного призначення (основний, зменшений, збільшений, з примусовим розвантаженням, скелетний, двощелепний, з боковим розвантаженням тощо). У роботі наведено конструкцію ковша з боковим одностороннім розвантаженням, розрахунок його основних параметрів та системи керування. Навантажувач з таким змінним робочим обладнанням може застосовуватися на будівництві при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт, у гірничодобувній промисловості, а також в складі механізованих загонів сил Міністерства з надзвичайних ситуацій під час аварійно-відновлюваних робіт.Документ Сучасні уявлення про механізм зносу протекторних гум(КНУБА, 2021) Балака, Максим; Міщук, Дмитро; Паламарчук, ДмитроДовговічність пневматичних шин для землерийно-транспортних машин характеризується здатністю зберігати працездатність до настання граничного стану при проведенні технічного обслуговування чи ремонту і визначається терміном служби до неприпустимого зносу рисунка протектора або до виходу з ладу шини внаслідок розриву каркаса, відшарування протектора та інших можливих пошкоджень. Однак знос є більш складним процесом, ніж зовнішнє тертя, і представляє результат сукупного впливу фізико-хімічних і механічних процесів, що відбуваються у поверхневому шарі контактуючих тіл. Завдання попередження передчасного зносу шини є складним та пов’язане з вмінням визначити механізм зносу. Встановлено, що за реальних умов експлуатації стирання протекторних гум відбувається за змішаним механізмом зносу. Сумарна інтенсивність зношування визначається співвідношенням окремих видів, але при зміні умов експлуатації показники зносу можуть суттєво змінюватися. Щодо пневматичних шин, які застосовуються на землерийно-транспортних машинах і працюють у надзвичайно важких та різноманітних умовах експлуатації на об’єктах дорожнього та меліоративного будівництва, реалізується механізм абразивного зносу.Документ Оборудование для исследования глубоководных скважин(КНУБА, 2021) Сукач, МихаилС ростом подводного строительства возрастает потребность в точных инженерных данных морского дна. Современная техника позволяет брать пробы донных грунтов с частично нарушенной структурой, особенно слабых грунтов и илов. Испытания таких образцов в лабораторных условиях приводит к неизбежным погрешностям. Несмотря на постоянное совершенствование технических средств пробоотбора, они не могут полностьюзаменить исследования свойств донных грунтов в естественных условиях. Поэтому возникла необходимость в создании устройств для натурного изучения подводных грунтов. В глубоководных скважинах применяются следующие методы исследования грунта: штамповые испытания, вращательный срез, пенетрационный каротаж, резание грунтов, прессиометрия. Бурение подводных скважин на дне осуществляется с плавбазы и буровой установки. В качестве базы используют понтоны (катамараны, тримараны) и буровые суда (самоходные и несамоходные). На шельфе чаще применяют понтоны с выдвижными опорами или затопленным основанием. Буровую вышку с рабочим оборудованием обычно размещают в центре понтона. Выбор бурового определяется обусловлен целью работ, глубиной и диаметром подводных скважин, глубиной моря, водоизмещением буровой установки, физико-механическими свойствами донного грунта и др. Глубоководное бурение проводят со специальных судов, на которых смонтирована буровая установка. Применяются суда с открывающимся днищем или специальной шахтой для пропуска обсадных и бурильных труб, а также с выдвижными консольными платформами. Буровые суда и понтоны удерживают в неподвижном положении с помощью четырех или шести якорей, закрепленных на носу и корме плавсредства. Буровые установки обеспечивают вращательное, ударно-вращательное, ударно-канатное, вибрационное, вращательно-всасывающее и эрлифтное бурение. Бурение на максимальных глубинах в океане осуществляется с помощью глубоководных донных платформ и автономных управляемых аппаратов.Документ Дослідження методу рою частинок в задачі оптимізації режиму руху маніпулятора за однією з узагальнених координат(КНУБА, 2021) Міщук, Дмитро; Міщук, Євген; Горбатюк, ЄвгенійЗадачі оптимізації режимів руху механічних систем, зокрема роботів та маніпуляторів, є актуальною в контексті сучасного розвитку суспільства та машинобудування. Роботи і маніпулятори здатні автономно виконувати складні задачі по заданих програмах керування, що значно знижує вартість виконуваних ними робіт. Алгоритми оптимальних переміщень складових елементів роботів і маніпуляторів дозволяють реалізовувати складні траєкторії переміщень їхніх робочих органів з прогнозованими енерговитратами, точністю позиціювання, швидкодією. Пошук оптимальних режимів руху є складною і не однозначною задачею, що вимагає точного формулювання функції оптимізації, рівнянь обмежень та методів визначення оптимальних законів, які б задовольняли критерії поставленої оптимізаційної задачі. Одним із шляхів вирішення таких складних задач є евристичні методи перебору варіантів розв’язку на обмеженій площині, зокрема одним з таких є методів рою частинок. В даному досліджені проаналізовано класичний метод рою частинок для пошуку оптимального режиму руху стріли маніпулятора за однієї з узагальнених координат. Цільовою функцією оптимізації вибрано «енергію» прискорень механічної системи, а пошук оптимального закону переміщення здійснюється із застосуванням полінома четвертого порядку. Проведене теоретичне дослідження показало, що метод рою частинок може бути застосований для пошуку оптимальних законів руху, проте при роботі з даним методом необхідно модернізувати алгоритм визначення його складових, зокрема швидкості переміщення частинок та їх корегувальних коефіцієнтів При визначенні оптимальних законів руху маніпулятора методом рою в даному дослідженні застосовується підхід, де прийнято, що час є дискретним, а значення цільової функції визначалося лише в прийнятих точках дискретизації часу.Документ Calculations difference of hight-speed working units depending on the kinematics of their working processes(КНУБА, 2021) Teteriatnyk, Oleksandr; Rashkivskiy, VolodymyrHigh-speed working units are very widely used in modern construction, in the destruction of durable materials and soils and more. When calculating the power and energy parameters of dynamic working units take into account changes in the nature of the interaction of the cutting element with the environment and the emergence and propagation of soil stresses from the action on the boundary of the array of the cutting element. This leads to the emergence of a stress-strain state in the soil mass, which has an oscillatory-wave character. The nature of the stress-strain state is influenced by the state of the working environment and the speed of cutting (destruction) of the soil mass. An unsolved problem in the dynamic destruction of soils is to take into account the kinematic features and technology of work with high-speed peripheral and front-end working units. The design parameters of these working units must take into account not only the dynamic parameters of the fracture process, but also the phenomenon of accumulation of fatigue deformations in the working environment.Документ Грантові наукові програми Китаю(КНУБА, 2021) Сукач, МихайлоВ Китайській народній республіці разом з Україною засновано міжурядовий Українсько-китайський центр Шовкового шляху, укладено низку контрактів із китайськими урядовими компаніями та підприємствами. Це відкриває нові можливості для українсько-китайського наукового співробітництва в рамках грантових програм Китайської народної республіки «Один пояс, Один шлях». Створено спеціальну онлайн платформу, яка представляє собою уніфікований онлайн портал для подачі заявок на участь українських науковців у грантових програмах КНР на проведення спільних наукових досліджень. Для участі в програмі потрібно зареєструватися на порталі для створення особистого кабінету, персонального облікового запису та ID номеру науковця, який використовується для подачі заявок на грантові проекти. Підготовка грантової заявки починається після попереднього визначення китайських партнерів та відповідного рівня гранту. Наразі Українсько-китайський центр впроваджує грантову програму постдокторського стажування, а також запрошує науковців до роботи в лабораторіях та дослідницьких групах Китаю. Наразі з Центром співпрацюють понад 30 університетів, вони беруть участь у спільних наукових дослідженнях з робототехніки, машинобудування, інформаційних технологій, систем автоматизації, економіки, медицини, сільського господарства та ін. 2020 року Українсько-китайський центр Шовкового шляху, включено до реєстрів іноземних компаній, з якими рекомендовано співпрацю в освітній та наукових сферах для подачі грантових запитів Пекінської біржі високих технологій.Документ Інтелектуальна мультисенсорна система для ідентифікації та оцінки технічного стану електротехнічного обладнання(КНУБА, 2021) Зайченко, Стефан; Жукова, Наталія; Яковлєв, Дмитро; Шаленко, Вадим; Корнійчук, БорисСучасний етап розвитку енергетики характеризується широким використанням альтернативних та відновлюваних джерел енергії, вітрогенератори сонячні панелі. Такі системи, як правило, мають надскладну структуру і мають високу питому вартість електроенергії. Наявність поновлюваних джерел енергії дозволяє використовувати їх як окремі, але ефективність та надійність повністю залежать від добових ритмів та пори року. Ці особливості істотно обмежують використання альтернативних джерел енергії як надійного автономного джерела енергії. Наявність надійного резервного джерела живлення на сучасному підприємстві - запорука безпечної та якісної роботи.Документ Аналіз характеру стружкоутворення при роботі просторово-орієнтованими ножами динамічної дії(КНУБА, 2021) Рашківський, Володимир; Федишин, БогданПредставлено результати аналізу характеру стружкоутворення при лобовому та косокутному різанню ґрунтів. Досліджувались експериментальні дані різання ґрунтів просторово орієнтованими ножами професора В.М. Смірнова, де було проведено ряд експериментів з використанням ножів косокутного різання, а саме: планувального ножа шириною 25 см; гострокутного ножа шириною 3, 5, 7 і 10 см з кутом різання 30, 50, 70 та 90 градусів і кутом повороту в плані 0°, 22°30’, 45° і 67°30’. Складено гіпотезу стружкоутворення при роботі просторово орієнтованого ножа динамічної дії.