Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/105
Переглянути
Документ Використання інтеграла Дюамеля у коливань та динамічних навантажень пружних зв’язків механізмів підйому вантажу кранів при їх пуску аналізі вимушених(КНУБА, 2017) Човнюк, Юрій; Діктерук, Михайло; Комоцька, СвітланаОбгрунтована модель вимушених коливань пружних зв’язків (канатів) механізмів підйому вантажу кранів у період їх пуску, яка використовує інтеграл Дюамеля й дозволяє аналізувати динамічні навантаження у вказаних зв язках. Для проведення динамічного аналізу використані різні варіанти зовнішнього навантаження: імпульсне, миттєве, лінійно зростаюче у часі, негармонічне періодичне збудження та обчислені відповідні коефіцієнти динамічності.Документ Енергосиловий критерій оптимізації режимів руху мостових кранів при їх пуску та гальмуванні(КНУБА, 2014) Човнюк, Юрій; Діктерук, Михайло; Почка, КостянтинЗапропоновано новий енергосиловий критерій оптимізації режимів руху мостових кранів за про¬цес їх пуску та гальмування. Встановлені основні кінематичні та динамічні характеристики такого руху, які залежать від співвідношення тривалості перехідного процесу (пуску чи гальмування) до періоду коливань вла¬сне кранової системи, що відповідає частоті власних маятникових коливань вантажу відносно крана за період розгону/гальмування.Документ Обґрунтування еквівалентних схем для розрахунку параметрів оптимального пуску вантажопідйомного механізму крана для мінімізації натягу канатів при підйомі вантажу різними способами. I.(КНУБА, 2018) Човнюк, Ю. В.; Діктерук, М.; Кравчук, В; Остапущенко, О. П.Зазвичай розрізняють три основні стадії руху вантажопідйомного механізму крана: пуск (розгін), усталений рух і гальмування (вибіг, зупинка). Для кожної із вказаних стадій руху характерні певні співвідношення між ро¬ботами рушійних (чи гальмівних) сил і сил опору. Зокрема, на стадії пуску механізму необхідно, щоб рушійний момент був більшим за момент від сил опору рухові. При цьому на ва¬лу двигуна протягом часу пуску виникає необ¬хідне прискорення і його кутова швидкість зро¬стає від нуля до усталеного значення, що від¬повідає паспортному режиму. Протягом набору частоти до усталеного значення власна частота обертання вала двигуна є функцією часу. У процесі пуску механізму підйому вантажу ви¬никає резонанс (частота обертання вала двигу¬на дорівнює власній частоті коливань системи «привід - канат - вантаж»). Саме цей резонанс призводить до суттєвого перевантаження дви¬гуна у процесі набору ним усталеної частоти обертання. Необхідно приймати заходи щодо зменшення небезпечних перевантажень двигу¬на у процесі його пуску, а також зменшувати до мінімального значення коефіцієнт переванта- ження/навантаження (динамічності) у пружно¬му елементі механізму (канаті). Для цього ви¬користовують сучасні механотроні системи ке¬рування рухом механізму підйому вантажу і за допомогою спеціальних контролерів задати такі закони руху приводу і вантажу, за яких коефіцієнт динамічності буде мінімальним. При проведенні подібних розрахунків й оптимізації ди¬намічних навантажень у канатах механізму пі¬дйому вантажу слід враховувати способи під¬йому вантажу: «з ваги», «з підхватом» або «з землі», а також основні кінематично-силові й геометричні параметри механізму. Мета даної роботи полягає у встановленні законів руху елементів вантажопідйомного механізму крана, за яких мінімізуються рушійний та надлишковий моменти на валу двигуна, а також коефіцієнт динамічності у пружних елементах (канатах) механізму у процесі його пуску навіть за наявності резонансів (збігання миттєвої частоти обертання вала з власною частотою системи «привід - канат - вантаж»). Враховані моментні характеристики двигуна за формулою Клос¬са, а також різні види динамічного опору обер¬тальному руху вала двигуна. Здійснений розра¬хунок параметрів оптимального пуску ванта¬жопідйомного механізму на основі обґрунтова¬них еквівалентних схем: а) «з ваги» абсолютно жорстким канатом; б) «з ваги» пружним канатом; в) «з підхватом» або «з землі». Встановлені закони руху, за яких мінімізується натяг пружних елементів механізму (канатів) при підйомі вантажу у процесах пуску. Використані підходи та методи класичного варіаційного чи¬слення. Наведені результати отримані чисель¬но-аналітичними методами.Документ Обґрунтування еквівалентних схем механізмів повороту вантажопідйомних кранів, їх динамічний аналіз та оптимізація у процесах пуску і гальмування(КНУБА, 2018) Човнюк, Ю. В.; Діктерук, М.; Кадикало, І.; Комоцька, С. Ю.Анотація. При проектуванні та експлуатації механізмів повороту вантажопідйомних кранів зазвичай виникає проблема підвищення енерго- ефективності їх роботи. Доступні засоби еко¬номії енергії у кранових приводах з’явились порівняно недавно, тому ця проблема знаходи¬лась, як правило, поза межами ґрунтовних нау¬кових досліджень. Постійне зростання вартості енергоресурсів суттєво інтенсифікує дослі¬дження, присвячені зменшенню енергоспожи¬вання при повороті кранів (особливо у перехід¬них режимах їх функціонування - пуску та га¬льмування). Якщо режими функціонування механізмів повороту кранів будуть обрані необ- ґрунтовано, то, навіть за сучасного апаратного забезпечення, можуть виникнути суттєві пере¬витрати енергії у процесах виконання наванта¬жувально-розвантажувальних операцій. Для забезпечення режимів роботи, коли максималь¬но використаний енергоресурс механізму пово¬роту, необхідно оптимізувати його функціону¬вання у перехідних процесах (пуску, гальму¬вання, реверсування). Мета даної роботи поля¬гає у обґрунтуванні еквівалентних схем механі¬змів повороту вантажопідйомних кранів для їх динамічного аналізу та оптимізації у процесах пуску, різкого гальмування, стопоріння. При цьому пропонується використати відомі методи та підходи класичного варіаційного числення. Проведений динамічний аналіз та оптимізація механізмів повороту кранів у вказаних вище перехідних режимах їх функціонування. Вста¬новлені режими руху елементів механізму по¬вороту кранів, за яких його пружні ланки за¬знають мінімальних навантажень у процесах пуску/гальмування. Визначені також кінемати¬чні параметри рухів приводу механізму пово¬роту, при яких мінімізується сумарний ефекти¬вний момент, що створюється двигуном у пе¬рехідних режимах функціонування системи. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у подальшому при уточненні й вдосконаленні існуючих інженерних методів розрахунку механізмів повороту вантажопід¬йомних кранів як на стадіях їх проектуван- ня/конструювання, так і у режимах реальної експлуатації.