Вип. 11

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/10254

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

Авторsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.author.Кожедуб, С.Ключові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.кафедра архітектурних конструкцій

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Розробка критеріальної оцінки енергоефективності та екологічності будівельних об’єктів
    (КНУБА, 2018) Сергейчук, О.; Кожедуб, С.
    Впровадження більш ефективних, з точки зору, енерго- та ресурсозбереження і екології технологій в практику традиційного проектування і будівництва з метою зниження будівельних та експлуатаційних витрат, створення комфортного середовища проживання, зниження використання природного палива, підвищення використання альтернативних й поновлювальних джерел енергії, збереження навколишнього природного середовища, і як наслідок створення сучасного стійкого середовища, потребує певної методологічної однозначності, що в свою чергу передбачає розробку системи критеріїв відповідності будівельних об’єктів певному еталону та їх відповідної оці-нки. Методики оцінки ефективності проектних та будівельних рішень впровадження заходів щодо зниження згубного впливу будівель на навколишнє середовище та здоров'я людини за критеріями енергоефективності, впливу на екологію, комфортності, ресурсозбереження, соціальну сферу та інше, як правило, розроблені для формування системи рейтингових оцінок, що визначаються як сума кількісних показників (балів) досягнення певних рівнів відповідності за пріоритетними напрямками (категоріями). Однак основним недоліком використання підходу інтегральної оцінки є ймовірність встановлення хибної рейтингової оцінки внаслідок набору більшої кількості балів виконуючи вимоги меншої значущості. Для позбавлення цього недоліку в статті запропонована методика оцінювання екологічності та енергоефективності будівельних об’єктів на основі використання узагальненої функції бажаності Харрінгтона. При цьому замість простого порівняння параметри системи перераховуються в нормовані значення, а потім обробляються для отримання загального коефіцієнта системи. Така методика надає деякі способи універсалізації загального підходу, надає незалежність оцінки характеристичних категорій, що унеможливлює завищення загальної оцінки за рахунок виконання умов критеріїв меншої важливості.