На основі аналізу узагальненої інформації про біологічне руйнування деревини сформульовані вихідні вимоги до модифікаторів, що забезпечують необхідні параметри біологічного захисту та функціональності, встановлено ефективність біологічного захисту деревини азотно-фосфорними сполуками та покриттями.