Вип. 41
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13149
Переглянути
Документ Вплив послідовності зведення будинків на формування напружено- деформованого стану системи «основа-фундамент-надземні конструкції»(КНУБА, 2020) Скочко, Людмила Олегівна; Шабалтун, АртемРозвиток числового моделювання як основного методу розрахунку будинків до- зволяє на сьогодні не просто оцінити напруже- но-деформований стан, який формується у кон- струкціях споруд після їх зведення, а дає мож- ливість оцінити еволюцію розвитку напруже- ного стану в елементах будівлі з моменту поча- тку будівництва до прикладання експлуатацій- них навантажень. Саме вплив процесу зведення окремого будинку та вплив черговості зведення секцій багатосекційних будинків досліджено в даній роботі. Розглянуто різні варіанти черговості зведен- ня секцій без врахування поступового зведення поверхів. Також наведені результати форму- вання напружено-деформованого стану систе- ми «основа – фундамент – надземні конструк- ції» для задачі з поетапним зведенням будинків - по 5 поверхів. Будівництво кожної наступної секції здійс- нює вплив на збудовану цілком або частково сусідню секцію. Цей ефект досліджено для оці- нки впливу на зусилля у конструкціях та враху- вання можливої зміни зони формування макси- мальних деформацій та напружень. Розглянуто наступні постановки задач: - створення скінчено-елементної моделі (СЕМ) без врахування етапів зведення буди- нку; - розрахунок будинку з поетапним заванта- женням по 5 поверхів. Врахування зміни черговості зведення секцій; - формування СЕМ з врахуванням черговості зведення секцій без включення послідовнос- ті зведення поверхів в межах поточної сек- ції; - дослідження впливу розрахунку секцій тосекційного будинку без та з урахуванням зведення наступних секцій. Дослідження впливу черговості будівництва та монтажу об’єкту дає змогу оцінити напру- жено-деформований стан системи «основа – фундамент – надземні конструкції» на різних етапах будівництва. Отримані результати пока- зали зміни в роботі схеми, які зафіксовані на всіх етапах будівництва. Розглянуто взаємодію паль в різних зонах секцій, роботу ростверків в фундаментах висо- тних будівель. Дослідження проведено за до- помогою числового моделювання системи «ос- нова - фундаменти – надземні конструкції». Досліджено перерозподіл зусиль в палях в за- лежності від постановки задач з етапності зве- дення секцій і конструктивних параметрів (роз- ташування паль в характерних зонах, вплив жорсткостей надземної частини на перерозпо- діл зусиль). Виділено характерні зони у фундаменті: це центральні, бічні, кутові та особливо на стиках суміжних секцій. Виявлено перерозподіл зу- силь між палями і ростверком.