Перегляд Автор "Шпакова, Г. В."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Визначення динамічних характеристик складних просторових конструкцій в частотно-часовому просторі проектів біосферосумісного будівництва
(КНУБА, 2019) Чернишев, Д. О.; Дружинін, М.; Шпакова, Г. В.
Стаття присвячена пошуку пере- дових аналітичних засобів і методико- алгоритмічних прийомів організаційно- технологічної та стохастичної оцінки, подолання ризиків та загроз при реалізації проектів біосфе- росумісного будівництва. Обгрунтована доціль- ність застосування теорії та методів вейвлет- аналізу при дослідженні нестаціонарних стоха- стичних коливань складних просторових конс- трукцій, зумовлена потребою більш точного прогнозування їхньої динамічної поведінки та ідентифікації характеристик конструкцій в час- тотно-часовому просторі.
Застосування методів скінченних елементів в практиці організаційно-технологічного моделювання девелоперських проектів
(КНУБА, 2019) Дружинін, М.; Шпакова, Г. В.; Чернишев, Д. О.
Статтю присвячено обґрунтованню змісту та регламенту організаційно технологічних заходів забезпечення біосферосумісного будівництва та екологічно-інженерного захисту територій морського та річкового узбережжя при їх забудові, з врахуванням особливостей механічних, гідродинамічних та сейсмічних властивостей грунтів.
Концептуально-аналітичні особливості атрибуції проектів біосферосумісного будівництва на платформі декаплінгу в системі девелоперського управління
(КНУБА, 2019) Шпакова, Г. В.; Шпаков, А. В.; Приходько, Д. О.; Горбач, М. В.; Хоменко, О. М.; Ваколюк, А. С.
Запропоновано новий підхід до моделювання динаміки зміни стану урбанізованих територій на принципах біосферної сумісності та принципах самоорганізації. Побудовано концептуальну модель біосферосумісносних урбанизированих територій у вигляді багатокомпонентної природно-соціотехнічної структури. Предметом дослідження визначено методологію та прикладний інструментарій організації біосферосумісного будівництва як основу раціональної підготовки та будівництва об‘єктів, реалізований сучасним будівельним девелопментом на засадах екологізації та енергоощадності. В якості об‘єкту дослідження обрано біосферосумісне будівництво як передовий формат організації циклу проектів будівництва, в умовах сучасного рівня урбанізації. Стосовно будівельного проекту застосовується модельна діагностика (модельна прогнозна ідентифікація) за допомогою моделі забруднення повітря від промислових точкових джерел техногенезу. Отримані результати чисельного аналізу реалізації функцій міста дозволяють спрогнозувати розвиток міської території, оцінити комфортність і безпеку міського середовища з позиції біосферної сумісності будівельних об'єктів з метою гармонізації характеристик життєвого циклу цих проектів з характеристиками мікросередовища їх впровадження. Базисом такого інструментарію є: методи багатофакторного, багатокомпонентного моделювання та багатокритеріального вибору альтернатив організації будівництва для проектів за умови застосування рівня біосферосумісності в якості провідної аналітичної координати такого моделювання. Зазначені моделі, реалізовані у форматі сучасного будівельного девелопменту, слугуватимуть в подальшому основою для організаційно-технологічної та екологічної експертизи проектів.
Механізми еколого-економічного стимулювання для активізації переходу до біосферосумісного будівництва
(КНУБА, 2020) Шпакова, Г. В.
Темпи росту кількості будівельних проєктів, що реалізуються на основі традиційних підходів до ринкової економіки, з її лояльним відношенням до неощадливого використання природних ресурсів, постійно зростають. Водночас підвищується ступінь складності переходу будівництва на рейки сталого розвитку з врахуванням інтересів майбутніх поколінь та вирішення ряду екологічних проблем, які тільки поглиблюються. Рециклінг будівельних матеріалів та конструкцій є одним з драйверов переходу до біосферосумісного будівництва. Однією з ключових проблем переходу будівництва до біосферосумісної моделі є значна різниця між вартістю реалізації традиційних та зелених, сталих проєктів. Оскільки необхідності переходу учасники ринку не заперечують, а діяти не хочуть, необхідно визначити механізми економічного стимулювання цього переходу. У статті розглянуто основні принципи і завдання переходу до біосферосумісного будівництва, як процесу проєктування, зведення та експлуатації будівельного об’єкта з врахуванням вимог концепції сталого розвитку. Сформульовані основні організаційно-технологічні та еколого-економічні принципи реалізації концепції біосферосумісного будівництва. Сформовано схему ієрархії структурних елементів переходу до біосферосумісного будівництва. Таким чином створено основу для формування послідовної та чіткої стратегії переходу будівництва до принципів сталого розвитку на базі біосферосумісності. Розроблено перелік факторів, що є економічними бар’єрами переходу до біосферосумісного будівництва. Розроблено механізм еколого-економічного стимулювання девелоперів до реалізації саме зелених проєктів, за рахунок введення так званої «екологічної надбавки», яка є мірою ефективності технологій рециклінгу, що закладені до архітектурно-конструкторських та організаційно-технологічних рішень інвестиційно-будівельного проєкту.