Перегляд Автор "Кривомаз, Тетяна Іванівна"

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Адаптація будівельної галузі до змін клімату шляхом впровадження принципів зеленого будівництва
(2021) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна; Савченко, Антоніна Михайлівна
Проблема кліматичних змін загострюються внаслідок пришвидшення темпів урбанізації та вичерпання ресурсів. Міста суттєво впливають на кліматичні зміни, оскільки вони споживають 78% світової енергії і виробляють понад 60% викидів парникових газів, хоча при цьому вони займають менше 2% поверхні Землі. Роль міст зростає експоненціально з наслідками їх впливу на кліматичні зміни. Очікування зростання рівня комфорту побудованого середовища закономірно супроводжується підвищенням використання ресурсів і енергії.
Визначення шкодочинності грибів для вирішення проблем екобезпеки дерев’яних конструкцій в будівництві
(2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
Узагальнено та систематизовано дані про гриби, що викликають пошкодження деревних конструкцій в будівництві. За типами шкідливого впливу на будівельну деревину виділено категорії грибів в залежності від їх деструктивних властивостей та фізіолого-метаболічних особливостей. Для екобезпечного захисту деревних конструкцій в будівництві запропоновано інтегральний показник визначення шкодочинного потенціалу певних видів грибів: DP = < FS + CW + SC + EF >, де DP - шкодочинний потенціал гриба, FS - видоспецифічні характеристики гриба, CW - особливості стану деревних будівельних конструкцій, SC - загальний санітарний стан деревної споруди, EF - екологічні фактори оточуючого середовища.
Екологічна безпека об’єктів будівництва при мікологічному пошкодженні дерев’яних конструкцій
(Ліра-К, 2018) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
З впровадженням в усі сфери господарської діяльності людини концепції сталого розвитку особлива увага приділяється екологічній безпеці життєвого середовища людей. Ця проблема безпосередньо пов’язана з необхідністю підвищення рівня екобезпеки життєвого циклу будівельних матеріалів, тому у сучасних регламентаційних документах акцентується увага на їх довговічності, міцності та стійкості до впливу різних чинників. Довговічність визначається терміном служби матеріалу при певних умовах навколишнього середовища. Для прогнозування терміну служби та аналізу вартості комплексного життєвого циклу матеріалу слід враховувати всі фактори, що можуть призвести до порушення його структури та властивостей.
Екологічна безпека та біопошкодження дерев'яних конструкцій будівельних споруд
(2016) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
В статті розглянуті практичні аспекти біопошкодження дерев'яних конструктивних елементів будинків та споруд для визначення впливу цих процесів на навколишнє середовище та здоров'я людей. Загаломбіодеструкція дерев'яних конструкційних елементів при несвоєчасному виявленні може призвести не тільки до серйозних економічних та соціальних збитків, але й до проблем у сфері екологічної безпеки. При ураженні мікологічними агентами, крім безпосереднього руйнування дерев'яних конструкцій будинку,виникає небезпекадля здоров'я та життя людини внаслідок отруєння токсичними метаболітами грибів.Термін "синдром хворої будівлі" характеризує якість внутрішньо"повітряного простору будинків, при якому в людей з'являється подразнення очей, дихальних шляхів і шкіри, головний біль, втома та ін.
Зелене будівництво : методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни «Екологія»
(КНУБА, 2021) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Варавін, Дмитро Володимирович; Савченко, Антоніна Михайлівна
Містять основні поняття курсу «Зелене будівництво, завдання до практичних занять і послідовність їх виконання Призначено для студентів спеціальностей 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 191 «Архітектура та містобудування», 192 «Будівництво і цивільна інженерія», 022 «Дизайн», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», 073 «Менеджмент» 075 «Маркетинг», 076 «Підприємство, торгівля та біржова діяльність».
Мікологічні пошкодження дерев’яних конструкцій в будівництві
(2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
Велика кількість грибів здатні завдавати пряму та опосередковану шкоду деревним конструкціям та спорудам, внутрішньому середовищу приміщень та людям, які в них знаходяться. Для боротьби з грибними агентами, асоційованих з діловою деревиною використовують фунгіциди, які також можуть завдавати шкоду довкіллю та здоров’ю населення. Таким чином, дослідження грибів, асоційованих з деревиною, що використовується в будівництві є одним з важливих напрямків екобезпеки. Розробка детальної класифікації пошкоджень деревини сприятиме визначенню мікологічнихоб’єктів та підвищенню точності підбору методів їх знешкодження та захисту деревних конструкцій.
Оцінка екологічної небезпеки мікополютантів та антимікотичних засобів
(2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
Первинна оцінка мікопошкоджень дерев’яних споруд в НМНАПУ “Пирогів”
(2015) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
Захист дерев'яних архітектурних споруд є одним із напрямків екологічної безпеки. Проблема збереження музейно-архітектурних пам’яток та екобезпеки їх рекреаційної експлуатації заслуговує на пильну увагу та накладає відповідальність на всіх, хто причетний до її вирішення. За результатами попередньої оцінки встановлено, що умови збереження та рекреаційної експлуатації архітектурних дерев’яних пам’яток в чотирьох обстежених експозиціях Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» відповідають вимогам стандартів системи забезпечення надійності та безпеки технічного стану дерев’яних конструкцій. Проте навіть первинне обстеження виявило наявність значних пошкоджень грибами деяких будівель, які потребують нагальних оперативних заходів з усунення руйнівного впливу мікодеструкторів, а також інших негативних біотичних та абіотичних факторів. На основі первинного обстеження дерев’яних споруд в чотирьох історико-етнографічних експозиціях Наддніпрянщина, Слобожанщина, Полісся та Карпати було створено попередню базу даних для моніторингу біопошкоджень та нагляду за технічним станом будівель у відповідності до норм екобезпеки.
Перший аналіз вмісту важких металів та інших елементів в плодових тілах нівальних міксоміцетів карпат
(ІТІГІП, 2015) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Андрусишина, І. М.
Вперше проаналізовано вміст 12 елементів (Al, Ca, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si та Zn) в плодових тілах 10 нівальних міксоміцетів, зібраних на території Карпат: Diderma globosum, D. meyerae, D. niveum, Didymium dubium, Lamproderma splendens, L. ovoideoechinulatum, L. Spinulosporum, Meriderma echinulatum, Physarum albescens і Ph. alpestre, внаслідок чого встановлено певні особливості хімічного складу міксоміцетів. Високий вміст Са (середнє значення 5,37%) обумовлений тим, що всі проаналізовані види міксоміцетів належать до порядку Physarales, для представників якого наявність вапна в структурних елементах плодових тіл є однією з ключових ознак. Виявлена здатність міксоміцетів накопичувати Mn, середній вміст якого становить 0,23%, а найвища концентрація, зареєстрована у Diderma meyerae – 0,97%. Колір морфологічних структур міксоміцетів може бути наслідком суміші різних речовин та пігментів: біле забарвлення видів роду Diderma та Didymium обумовлене вапняними включеннями; жовтуваті відтінки Physarum albescens і Ph. alpestre змінюються в залежності від складу елементів у ґрунті; темний блискучий перидій з райдужним відливом видів родів Lamproderma та Meriderma можливо утворений сумішшю різноманітних сполук, що містять Al, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Si. Спроможність міксоміцетів до накопичення певних хімічних елементів можна використовувати для біоіндикації та біоремедіації у сфері екологічної безпеки.
Система класифікації грибів-деструкторів дерев’яних будівельних матеріалів та конструкцій за шкодочинністю
(2016) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
Фунгіциди в практиці захисту дерев’яних будівельних конструкцій від мікропошкоджень
(2018) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
У статті наведено основні технічні характеристики хімічних речовин у складі антисептиків. Перелік провідних біоцидних речовин включає неорганічні борвмісні сполуки й органічні сполуки, що використовуються в будівельній галузі.
Шляхи підвищення екобезпеки урбанізованого середовища у зв’язку з пандемією Covid-19
(КНУБА, 2020) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Варавін, Дмитро Володимирович
Пандемії минулого стали приводом для всіх значних трансформацій міст і впливали на архітектуру, дизайн та інфраструктуру. Побудоване середовище сформовано під впливом хвороб та запобіжних заходів, розроблених для забезпечення здоров'я, гігієни та комфорту населення. Тенденції будівництва завжди відображали здатність еволюціонувати після кризи, а в умовах пандемії COVID-19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси. Створення екобезпечного середовища для протистояти епідеміям та іншим можливим надзвичайним ситуаціям потребує докорінного перегляду теорій планування та розробки нових моделей міського простору. Необхідно підвищувати просторову функціональність та децентралізацію мегаполісів із збільшенням потенціалу мікромобільності та новими транспортними стратегіями. Моделювання надзвичайних ситуацій за допомогою цифрових технологій дозволяє створити оперативну систему реагування і прогнозування різних сценаріїв розвитку екологічно небезпечних ситуацій. Актуальними стають високі критерії якості параметрів побудованого середовища, які застосовуються у зеленому будівництві та спрямовані на збереження здоров'я людей на всіх етапах життєвого циклу будівель. Суттєвими факторами є збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції, усунення небезпечних чинників з повітря та поверхонь, використання природних матеріалів, оздоровче озеленення приміщень. Сучасні технології передбачають різноманітні стратегії автоматичного очищення з використанням вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, а також безконтактні технології управління будівлями.