Іноваційні управлінські підходи та філософія затишного міста України: гуманістичні орієнтири післявоєнної відбудови

Abstract

У статті розглядаються інноваційні управлінські підходи та філософські орієнтири формування затишного міста України в умовах післявоєнної відбудови. Показано, що категорія “затишку” має не лише естетичний чи побутовий вимір, а й глибинний філософський сенс, пов’язаний із гідністю, свободою та людським масштабом у публічному просторі. Актуальність дослідження зумовлена потребою переосмислення радянського містобудівного спадку та інтеграції гуманістичних європейських орієнтирів. Метою є визначення концептуальних засад реалізації державної політики у сфері містобудування, що враховують інноваційні механізми (цифровізація, відкриті моделі управління) та концепцію затишного міста. Результати дослідження демонструють, що поєднання цих підходів забезпечує створення інклюзивного, комфортного й безпечного міського середовища. Практичне значення роботи полягає у пропозиції інтеграції концепції затишного міста як нормативного орієнтира в стратегії відновлення територій.