Метод О. Л. Підгорного визначення фази відбитої хвилі, відповідної фазі хвилі з точкового джерела

Abstract

Променево-хвильовий дуалізм полягає у тому, що певні фізичні явища та матеріальні мікроскопічні об'єкти можуть за одних умов виявляти властивості класичних хвиль, а при інших – мати променеві властивості. Типові приклади об'єктів, які виявляють двоїсту променево-хвильову поведінку - електрони і світло. Чим об'єкт масивніший, тим в меншій мірі виявляються його хвильові властивості, і в більшій мірі – променеві властивості. Можливі дві точки зору на місце геометричної оптики в системі сучасних оптичних уявлень. Відповідно до першої з них геометрична оптика розглядається як самостійний розділ оптики, заснований на певній системі законів: прямолінійного поширення світла, його відображення і заломлення. У такій постановці геометрична оптика є основою обчислювальної оптики, на базі якої здійснюються розрахунки різноманітних оптичних елементів і систем. Згідно другої точки зору основні вираження і співвідношення апарату геометричній оптики є за своєю суттю наближеними розв’язками хвильових рівнянь. При чому –що суттєво - у багатьох випадках такі ілюстрації полегшують їх аналіз. Подальший розвиток уявлень про графічні образи хвильових рівнянь можливо здійснити на основі концепції моделювання та унаочнення геометричних форм відповідних фаз хвиль (падаючих та відбитих). Запропонований О. Л. Підгорним метод [1] базується на графічному апараті моделювання, в основі якого знаходиться поняття ортотоміки. А саме, при відбитті від заданої на площині лінії ортотоміка є обвідною однопараметричної множини кіл, що дотикаються кола як певної фази «точкового» джерела, і центри яких розташовані на відбивальній кривій. Коло й ортотоміка на площині є фронтами двох хвиль - відповідно, падаючих і відбитих. Ці дослідження важливі при розв’язання задач в області архітектурно - будівельної фізики і геліотехніки, які вимагають подальшого розвитку конструктивних методів моделювання відбитих потоків звуку або світла. Це можна здійснити за рахунок об'єднання хвильового і променевого трактувань поширення коливань.