Особливості дистанційної освіти як форми забезпечення прав людини у воєнний час

Abstract

Право на освіту, як відомо, є одним з основних прав людини «другого покоління» тобто, соціально-економічних та культурних, забезпечуючи нормальну життєдіяльність особистості у суспільстві. В Україні воно є конституційною нормою, забезпеченою ст. 53 Конституції [1], також підтримується приєднанням нашої держави до Загальної декларації прав людини, де воно закріплене статтею 26 [2], та Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, який регламентує обов’язки держав- учасниць у цьому питанні статтею 14 [3]. Наразі, коли наша країна перебуває у стані війни з Російською Федерацією, забезпечення цього права має принципові особливості.