Ландшафтне планування – важлива складова просторового планування сільських територіальних громад туристично-рекреаційного спрямування

Abstract

Розглянуто питання ландшафтного планування та його основних складових, зокрема, культурних ландшафтів, природних компонентів, матеріальних об’єктів та елементів антропогенного походження. Наведена методика оцінювання привабливості ландшафтів для туристично-рекреаційної діяльності з встановлення рекреаційної ємності територій, допустимого рекреаційного навантаження та рекреаційної дигресії. Для встановлення розмірів території рекреаційного ландшафту запропоновано формулу, де для окремих територій надано понижаючи коефіцієнти. За результатами проведених досліджень та узагальнень пропонується виокремити території з високим, середнім та низьким значенням потенціалу для туристично-рекреаційної діяльності. Запропонована формула визначення рекреаційної ємності сільських територій. Проведена оцінка потенціалу ландшафтів об’єднаної територіальної громади для цілей рекреації та туризму дозволяє отримати загальну величину території відповідного функціонального призначення. Ключовий містоуворюючий показник – максимально допустима чисельність відпочиваючих і туристів визначається для встановлених територій із застосуванням показників. Що надаються чинними будівельними нормами. Отриманий результат служить для порівняння з наявною рекреаційною та туристичною інфраструктурою та використовується для визначення потреби в стаціонарних об’єктах відповідного функціонального призначення, а також для визначення конкретних територій і майданчиків для їх містобудівного освоєння з метою реалізації положень Стратегії соціально-економічного розвитку територіальної громади. Приводяться конкретні результати ландшафтного планування, які дозволили суттєво скорегувати ключові соціально-економічні показники розвитку Сатанівської громади Хмельницької області та Коблівської ОТГ Херсонської області у порівнянні з вихідними прогнозами.