Оптимізація стального звареного резервуару при обмеженні: напружень, переміщень, власних частот коливання

Abstract

При збільшення рівня потреб в нафтопродуктах стала проблема будівництва резервуарів для їх зберігання. Історія появи резервуарів в світі з розвитком нафтової промисловості почалась в 17 ст. з збільшенням видобуванням і переробкою нафтопродуктів. Спочатку це, були земляні резервуари на глинистих ґрунтах. При такій конфігурації конструкції підприємства втрачали частину нафтопродуктів, а також, з часом, такі конструкції обвалювалися, тим самим були дуже небезпечними для тривалої експлуатації резервуара. Перший клепаний стальний резервуар запропонував В. Г. Шухов, який був побудований в 1878 році. В 1935 році в світі був збудований зварний резервуар, який мав об’єм 1000 м3. Цей метод дозволив перейти на індустріальний рівень і розгорнути цілу мережу резервуарів в промислових районах України і світу. За кордоном вирішуються проблеми зберігання нафти під землею з використанням природних і штучних пустот. На сьогоднішній день практично всі сучасні АЗС, бази нафтопродуктів та інші підприємства використовують стальні зварні резервуари. Ці конструкції є надійні та довговічні, але виникає питання для будь-якого підприємства економічної сторони питання. Зробити під кожне підприємство індивідуальну товщину стальних конструкцій, для економії коштів на будівництво. При цьому розглядається необхідне оптимальне автоматизоване проектування цих резервуарів для знаходження оптимального рішення конструкції[1,2]. В даній статі розглянута оптимізація резервуару з плаваючим дахом.