В статті аналізуються способи поліпшення міської планувальної структури та пропонується власний за допомогою методики ритмізації планувального каркаса міста. Зроблено висновок, що еволюційний розвиток міста вказує на об'єктивно існуючий об'єднуючий полірітмічний концептуальний рівень. На сучасному етапі цей рівень повинен забезпечити художню виразність і виразність міських інфраструктур, які зменшують простір, економлять час, перетворюючись в основу для формування нової мережі зв'язків
