Сучасні проблеми архітектури та містобудування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259
Переглянути
2 результатів
Результат пошуку
Документ Перспективи розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст і поселень різного рівня ієрархії(КНУБА, 2020) Товбич, В. В.; Куліченко, Н. В.; Сисойлов, М. В.; Чжан Синь МуРозглядаються загально-методичні питання, що стосуються проблем та засад формування наскрізної концепції перспектив розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст і поселень різного рівня ієрархії. Зупиночно-територіальні структури розглядаються як самостійні зупиночно-призупиночно-територіальні структурні одиниці сучасного середовища життєдіяльності населення. За основу формування наскрізної класифікації зупинично-призупиночних територій береться узагальнене поняття пішохідного радіуса доступності, що розглядається з позицій періодичного притоку постійних користувачів Зупинки – та поділяє увесь зупиночно-територіальний простір на дев‘ять зон: Ядро, Зупиночна зона, Призупиночна, Білязупиночна, Навколозупиночна, Буферна зона, Червона зона, що містить так звані «червоні лінії» зони тяжіння користувачів, Інфра-зона (або «Сліпа зона», зона навколишньої інфраструктури) та Ультра-зона, де перетинаються горизонтальний та вертикальний градієнти розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст та поселень різного рівня ієрархії. Саме з розвитком Ультра-зони автори пов‘язують процес «будівельного буму» в Україні, зокрема, територіях ущільненої міської забудови. І ось чому. Ультразона – це зона, що заглиблена під «Ядро» Зупинки, тобто розвиток зупиночнопризупиночного простору з горизонтального змінюється на вертикальний. Саме у цій зоні треба розміщувати і гаражі містян (зокрема, постійних користувачів зупинки), і позавуличний міський транспорт (швидкісний трамвай, метро, зокрема, їхні підземні зупинки), і навіть частину офісних, торговельних та роботизовано-промислових міських структур. Це дає змогу вивільнити від умовно-зайвих та екологічно-забруднюючих елементів історично сформовану наземну частину кожного зупиночно-призупиночного простору з максимальним його наближенням, розкриттям та пристосуванням для пішохідних потоків.Документ Концептуально-методичні аспекти архітектурно-планувальної організації зупиночно-призупиночних територій міст(КНУБА, 2019) Товбич, В. В.; Куліченко, Н. В.; Сисойлов, М. В.Розглядаються загально-методичні питання, що стосуються проблем та засад формування зупиночно-призупиночних територій міст та поселень різного рівня ієрархії – як самостійних структурних одиниць сучасного середовища життєдіяльності населення. При цьому за основу формування новітньої концепції зупинично-призупиночних територій береться узагальнений варіаційний системний (варіаційно-демоекосистемний) підхід, що варіаційно узагальнює демоекосистемний підхід, уперше введений у науку проф. Лавриком Г.І. на випадок цілеспрямованого обґрунтування, формування та архітектурно-планувальної організації зупиночно-призупиночних територій міст та поселень різного рівня ієрархії.