В статті розглядається історичне спрямування розвитку Києва, як
сакрального центру, особливості формування міста у ХІХ ст., характеристики
розвитку у ХХ ст. і повернення до історичної орієнтації у ХХІ ст. Виділені три
містобудівні зони, в кожній з яких присутні своєрідні типи храмів та принципи
їх розташування, що впливає на процес будівництва нових храмових споруд та
відродження втрачених у наш час.
