Перегляд Автор "Коновалюк, В. А."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Аналіз та розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії швидкісних водо-водяних теплообмінників для гарячого водопостачання
(КНУБА, 2018) Голишев, О. М.; Деньгуб, В. І.; Коновалюк, В. А.
Розроблена методика розрахунку ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) як для окремих елементів теплообмінних апаратів, так і для всієї конструкції. На основі відомих теплотехнічних даних виконані розрахунки ЕККД одноступеневих і двоступеневих теплообмінників. Встановлено, що ЕККД одноступеневих теплообмінників коливається в межах 0,74...0,77, а двоступеневих – 0,84...0,86 і практично не залежать від конструкції та способу приєднання до трубопроводів теплової мережі. Втрата ексергії у швидкісних теплообмінниках з фізичної точки зору пояснюється зміною температури (питомою теплоємністю) при теплообміні і відведенні нагрівальних потоків за межі системи гарячого водопостачання. Підвищення значення ЕККД можливо за рахунок збільшення кількості секцій теплообміну, але з практичної точки зору воно недоцільне і більш глибоке охолодження нагрівального теплоносія може викликати порушення температурного режиму систем опалення. Перехід до групових і індивідуальних систем теплопостачання обмежує застосування швидкісних теплообмінників для гарячого водопостачання. Їхнє використання доцільне в теплових мережах з потужними джерелами теплоти, наприклад від ТЕЦ або промислово-опалювальної котельні. Для ефективного використання теплової енергії в процесі підготовки гарячого водопостачання бажано використовувати теплообмінники-змішувачі теплових потоків.
Дослідження ексергетичного коефіцієнта корисної дії водяних теплових мереж і систем опалення
(КНУБА, 2019) Деньгуб, В. І.; Коновалюк, В. А.
Проведене дослідження ефективності ексергії шляхом визначення ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) залежно від режиму роботи теплових мереж та температури зовнішнього повітря на основі визначень характеристик ексергії ε (корисно використаної теплоти) та анергії а (безповоротно втраченої теплоти) в навколишньому середовищі. Отримана розрахункова формула для визначення ексергетичного коефіцієнту корисної дії ηε для теплових мереж. Виконані розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії для різних режимів регулювання теплового навантаження. Визначено, що при регулюванні режимів теплопостачання за «підвищеними» графіками значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії зменшується і знаходиться в діапазоні 0,90...0,941. Також виконана оцінка ексергетичної ефективності систем опалення житлових будинків при режимах регулювання за «опалювальними» та «підвищеними» графіками. Визначені ексергетичні коефіцієнти корисної дії опалювальних систем, які на 1,2...1,8 % вищі за ексергетичний коефіцієнт корисної дії теплових мереж. Це пояснюється тим, що в системі опалення не враховується анергія безповоротних втрат теплоти від подавального теплопроводу. Наведені результати розрахунків ексергетичного коефіцієнта корисної дії для опалювальних систем: при режимах регулювання за «опалювальними» графіками – η0; за «підвищеними» графіками – η0'. Доведено, що зі зменшенням температури зовнішнього повітря значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії також зменшуються. Рекомендується при середньорічній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період в інтервалі від 1,0 до 2,0 °С для теплових мереж застосовувати «опалювальні» графіки регулювання.
Дослідження тепломасообміну в теплообмінниках з використанням прихованої теплоти кригоутворення
(Криворізький національний університет, 2017) Коновалюк, В. А.
Мета роботи - розробка енергозберігаючої методики для зменшення витрат енергії на нагрівання повітря за рахунок використання прихованої теплоти кригоутворення. Цей спосіб є нетрадиційним, але при наявності великого водоймища достатньої глибини існує можливість підігрівання повітря в вертикальних камерах зрошення з використанням теплоти кригоутворення. При цьому замерзлі краплі за допомогою води повертаються у водоймище, де ця крига буде танути. Використано метод теоретичного й експериментального дослідження на моделі камери зрошення в зимовий період року. Теоретично встановлено залежності між параметрами повітря і води, експериментально визначено термічні коефіцієнти тепло- і масообміну. Наукова новизна полягає в розробці нетрадиційного способу використання прихованої теплоти кригоутворення і створенні практичної методики розрахунку теплообмінника. Описано процес замерзання крапель під час їх падіння. Встановлено, що термічний коефіцієнт корисної дії залежить від діаметрів крапель, швидкості руху повітря, рівномірності розподілу крапель у камері зрошення. Найбільша ефективність теплообміну досягається при знаходженні крапель в "завислому стані". Для цього необхідно, щоб краплі були приблизно однакового розміру, а це в свою чергу залежить від діаметра сопла форсунок і тиску води перед нею. Цим умовам найкраще відповідають форсунки тангенціального типу з соплами діаметром 2 мм. Швидкість руху повітря в камері зрошення повинна бути в межах 1,3 - 1,5 м/с. Розроблена методика розрахунку нетрадиційного теплообмінника з використанням прихованої теплоти кригоутворення. Одержано теоретичні залежності і розроблено практичні рекомендації для проектування теплообмінників з використанням прихованої теплоти кригоутворення. Розроблена методика розрахунку параметрів камер зрошення. Кількість рядів форсунок повинна бути рівною 2. Відстань між форсунками слід приймати 0,5 м. Для надійного транспортування криги водою, відношення маси криги до маси води повинна бути 1:1. Таким чином робота дозволяє проектувати камери зрошення з використанням прихованої теплоти кригоутворення.