Динамічній аналіз методів та інструментальних засобів управління зацікавленими сторонами проектів

Abstract

Одним із ключових факторів, які дослідники та практики розглядають як першопричини провалів, проблем та відхилень від планових показників у проектах, є недооцінювання процесів управління зацікавленими сторонами. Недостатня формалізація процесів стейкхолдер-менеджменту у проектах та обмеженість кількісних методів аналізу зацікавлених сторін та їх вимог є двома основними проблемами, на які звертають увагу дослідники. Проаналізовано розвиток підходів до управління зацікавленими сторонами проектів та організацій з 1984 по 2017 роки. Проведено відповідний аналіз інструментарію теорії зацікавлених сторін. Показано необхідність вдосконалення кількісних методів аналізу зацікавлених сторін проекту та їх вимог, зокрема, необхідність впровадження багатовимірного ресурсного оцінювання. Представлено напрями подальших досліджень, реалізованих авторами.