Принципи планування «блакитно-зеленої» інфраструктури міста: адаптація до зміни клімату

Abstract

Питання взаємодії та сучасного співіснування людини, її життєвого простору – урбанізованих територій та водного середовища є важливими, які у зв’язку із зміною клімату набувають нових реалій. У Новій програмі розвитку міст «Декларації про екологічно сталі міста і населені пункти для всіх» (ХАБІТАТ ІІІ, 2017 р.) визначено наступні аспекти: а) щодо підтримки взаємодії та взаємозв’язку «між сушею і морем у ширшому сенсі» [п. 50, ст. 20]; б) щодо заходів стійкого планування ділянок міських дельт, прибережних районів та інших екологічно вразливих зон, «підкреслюючи їхнє важливе значення як екосистем» [п. 68, ст. 26] тощо. Початок 21 століття демонструє збільшення стихійних лих, пов’язаних з водним середовищем. Урагани та цунамі в басейнах Світового океану, значні повені, що затоплюють території десятків країн, потужні рясні опади в окремих регіонах тощо; подібні стихійні лиха стають з кожним роком все більш потужними, руйнівними та критичнішими. Ці тенденції спостерігаються у регіонах Азії, Америки, в Європі, на полюсах нашої планети тощо.