Регіональна політика
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5670
Переглянути
79 результатів
Результати пошуку
Документ Транскордонні форми співробітництва як спосіб регіонального розвитку прикордонного простору на прикладі Одеської області(Карт-Бланш, 2015) Сіменіхіна, М. Г.Метою статті є визначення сучасних форм транскордонного співробітництва, що існують в Одеському регіоні, та їх вплив на розвиток прикордоння. Українське законодавство транскордонне співробітництво визначає як спільні дії, спрямовані на встановлення та поглиблення економічних, соціальних, науково- технічних, екологічних, культурних та інших видів відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством [3].Документ Центр-локальні відносини: політико- правові аспекти(Карт-Бланш, 2015) Алєксєєнко, Ірина ВікторівнаСучасні держави незалежно від форми їх територіально-політичного устрою перебувають під впливом глобалізації, регіоналізації та похідних від них процесів, які проявляються в трьох основних аспектах: розмиванні суверенітету націй-держав, зниженні лояльності громадян до національних урядів, роздробленості колись єдиної ідентичності громадянської нації в ряді країн світу. На думку вітчизняних і закордонних дослідників, у сучасному світі відбуваються кардинальні зрушення і трансформації, які досить суттєво впливають на сферу політики взагалі і на її головний суб'єкт - державу, яка опинилася у фокусі уваги внутрішнього і зовнішньополітичного курсу цього тисячоліття [3, с. 79].Документ Елементи системи фінансового забезпечення розвитку територіальної громади(Карт-Бланш, 2015) Сухарська, Лариса ВікторівнаВ сучасних умовах перед територіальними громадами особливо гостро постають проблеми фінансування соціальних об'єктів, житлово-комунального господарства, проектів місцевого розвитку, утримання органів місцевого самоврядування.Документ Китайский опыт охраны и приспособления исторических зданий (на примере объектов стиля модерн)(Карт-Бланш, 2015) Ли ШуаньПроблема современного использования памятников архитектуры давно перешла на уровень интернациональной. В тех странах, где сохранилось много старинных зданий, возникают проблемы их реставрации, отопления, освещения и т.д., что неизменно требует значительных капиталовложений. И если в случае единичных уникальных объектов - шедевров мирового культурного наследия (замки, дворцы, соборы, резиденции) - расходы компенсируются притоком туристов, организацией развлекательных мероприятий, фестивалей, продажей сувениров, использованием таких объектов в качестве декораций для съемок фильмов и рекламных роликов, то в случае объектов фоновой исторической застройки следует придумывать различные варианты для их приспособления. Следует учитывать тот факт, что многие исторические здания даже не столь древнего времени, а Х1Х-ХХ веков не приспособлены под современные условия проживания и не соответствуют условиям современного комфорта, а их планировки и метраж также не соответствуют современным нормам. Поэтому наиболее рациональным является приспособление исторических зданий под посольские резиденции, музеи, камерные театры.Документ Популяризация наследия исламской архитектуры Ирана для развития туристической отрасли(Карт-Бланш, 2015) Захеди ШахабВ силу ряда внешних факторов архитектурное наследие периода ислама в Иране пока недостаточно известно в европейских странах, в то время как мечети Ирана являются шедеврами мировой архитектуры, а персидская (иранская) архитектурная школа была базовой для многих других школ. На сегодня в Иране сохранилось много уникальных мечетей разного периода, которые поражают богатством архитектуры, декора и декоративной отделки. Популяризации наследия архитектуры ислама за пределами Ирана способствует издание книг, размещение информации на сайтах и т. д. Все больше туристических фирм за пределами Ирана организовывают туристические маршруты с посещением мечетей Шираза, Исфахана, других городов. Туристоввосхищает конструктивное решение иранских мечетей и в особенности их уникальная цветовая гамма и орнаментика, не имеющая аналогов в других странах.Документ Підготовка молодшого командного складу УПА у ВО 3 «Лисоня»(Карт-Бланш, 2015) Волянюк, Сергій БорисовичОрганізація Українських Націоналістів (ОУН) упродовж свого існування ставила завдання підготувати майбутні старшинські кадри для Українських збройних сил. Актуальності цей процес набрав з початком Другої світової війни, досягши апогею перед створенням власних воєнних (структурних і територіальних) одиниць, які у 1943 р. були об’єднані під назвою Українська Повстанська Армія (УПА). У військові референтури ОУН залучалися всі члени, що мали досвід служби у польській, радянській, чехословацькій, угорській, німецькій арміях та українських збройних підрозділах, що діяли від 1939 р. Варто наголосити, що найбільше для розбудови відділів УПА залучали вояків, підстаршин і старшин, які пройшли підготовку в Дружинах Українських Націоналістів (ДУН). Значна кількість ветеранів ДУН зайняли командні посади (чотові, сотенні, курінні і ін.) у відділах повстанської армії. Частина у 19431944 рр. була залучена до праці у військових командах різного рівня. Незважаючи на ці військові кадри, командного складу, у значній більшості, середньої ланки в У ПА було недостатньо.Документ Соцекогенез українців в контексті сучасного політико-ідеологічного дискурсу(Карт-Бланш, 2015) Стеценко, Світлана ВласівнаМісцеві вибори в Україні показали, що виборець уже не шукає в партійних гаслах готових рішень, відкидає гру в ідейне протиборство щодо зміни державного курсу, прагне конкретних позитивних результатів реформування. Носії сучасної української ідентичності продемонстрували, що їх свідомість вмістила в себе як ліберальне поняття громадянського суспільства, так і поняття спільності співвітчизників, народу, який не лише свідомо конструює соціальну реальність з урахуванням власного вибору, а й успадковує її.Документ Нормативно-правова основа вивчення діяльності сільських добровільних товариств в Україні (кін. хіх - поч. XX ст.)(Карт-Бланш, 2015) Силка, Оксана ЗахарівнаСтановлення і прогресивний розвиток сучасного демократичного суспільства нерозривно пов’язаний і безпосередньо залежить від існування простору громадської ініціативи і активного функціонування особливих груп населення, члени яких об’єднуються на принципах самоорганізації й які інституціоналізуються в процесі своєї діяльності. Такими інститутами виступають в тому числі й громадські організації - добровільні об’єднання фізичних осіб (та/або юридичних осіб приватного права) для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних (економічних, соціальних, культурних, екологічних та ін.) інтересів. Громадські організації, з одного боку здійснюють вплив на процес становлення громадянського суспільства та процеси демократичного розвитку держави, а з іншого - самі виступають складовою частиною громадянського суспільства, разом з політичними інститутами та економічними процесами. Категорія «громадянське суспільство» в умовах існування сучасної держави Україна є одним з ключових; сфера суспільної активності розглядається тим полем, у рамках якого існує можливість для самореалізації інтересів, прав і свобод кожного громадянина.Документ Історія та культура українського та російського народів на сторінках часопису «Вестник Европы» у 1860-1880-х рр(Карт-Бланш, 2015) Єгоров, Владислав Володимирович; Дьомін, Петро ОлексійовичОдна з провідних тем на сторінках часопису «Вестник Европы», що виходив в столиці Російської імперії, була пов’язана з висвітленням проблем історії, рис культури українського та російского народів, станом їх вивчення історичною наукою в Малоросії [17, с. 872-874]. Провідне місце в цьому напрямку публікацій часопису посідали численні дослідження М. І. Костомарова з Давньоруської історії, в котрій вчений вбачав час виокремлення українського та російського народів [7, с. 7, 8, 15, 24, 27, 30 ; 12, с. 867]. На переконання вченого, в період давньої Русі федеративні риси були характерним для усіх давніх народів, отже давня Русь являла собою зібрання земель з єдиною династією, своїми місцевими народами, об’єднаними єдиною церквою [12, с. 870-871]. Водночас вчений відкидав викладені в художніх творах безпідставні випади проти зображених ним національних особливостей російського державного устрою та життя, оскільки їх зміст був заснований на архівах джерелах [12, с. 875, 878]. Характеристику доби козаччини в історії українського народу у середини XVII ст. частково виклав у своїй розвідці відомий мовознавець, провідний автор «ВестникаЕвропы» О. М. Пипін [18, с. 21.]Документ Етнічні українські території Польщі (досвід врегулювання релігійного питання)(Карт-Бланш, 2015) Бурда, Інна ОлександрівнаУкраїна на шляху свого становлення як суверенної держави пережила багато політичних загроз. Її кордони змінювалися протягом століть, при цьому часто значна частина земель залишалася поза межами української держави. На сьогодні кордон України проходить у відповідності з післявоєнним устроєм Європи, що не охоплює значну частину етнічних українських земель [7]. Під етнічними землями автор розуміє території, де історично сформувалися групи людей зі спільною мовою, традиціями, культурою, побутом, ментальністю. Розвиток регіональної політики України, на нашу думку, повинен включати активності з прикордонними територіями, особливо якщо ці території етнічно українські.