Кривомаз, Т.І.Демецька, О.В.Мовчан, В.О.2020-03-262020-03-262016Кривомаз Т. І. Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів / Т. І. Кривомаз, О. В. Демецька, В. О. Мовчан // Екологічна безпека та природокористування : зб.наук. праць / Київ. нац. у-нт буд-ва і архіт ; гол. ред. : О.С.Волошкіна, О.М.Трофімчукю - Київ : КНУБА, ІТГІП. - 2016. - № 1-2. - С. 57-62. - Бібліогр. : 12 назв. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebpk_2016_1-2_9978-966-2633-24-5https://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1930Вперше проаналізовано токсичність 16 видів міксоміцетів. На підставі експрес-методу з використанням сперматозоїдів бика було доведено переважну нетоксичність досліджених зразків. Всього три види з проаналізованих можна вважати умовно токсичними: Fuligo septica (IT = 150%), Diderma meyerae (IT = 123,9%) та Trichia favoginea (IT = 121,8%), що, можливо, обумовлено біохімічними особливостями цих міксоміцетів. Порівняння ксилофільних та нівальних видів не виявило суттєвих відмінностей параметрів цитотоксичності в залежності від екологічної групи, оскільки середнє значення IT практично однакове: 104,96% – для нівальних та 104,89% – для ксилофільних. Проте у групі нівальних спостерігається більш рівномірний розподіл параметрів: різниця в граничних показниках IT становить 38,8, натомість, у групі ксилофільних видів ця величина має вдвічі більше значення – 76,3 одиниці. Показники токсичності міксоміцетів носять видоспецифічний характер і не залежать від екологічної спеціалізації, часу колекціонування та місцезростання розглянутих представників цієї групи.uk-UAкафедра охорони праці та навколишнього середовищацитотоксичністьміксоміцетиекологічна безпекапаспортизаціяArticle582.241