Краснянский, Клапченко, Азнаурян, Кузнецова2019-12-192019-12-192019Електропровідні бетони (бетели) знаходять своє застосування в гідротехнічному, енергетичному і транспортному будівництві, для захисту людей і електронного обладнання від електромагнітних полів. Оптимізація процесу виготовлення бетелів полягає, зокрема, в точному призначенні мінімальної кількості електропровідної добавки, необхідної для отримання матеріалу із заданою електропровідністю. В роботі на основі аналогії з теорією фазових переходів (гіпотези подібності) і теорії протікання отримані рівняння для розрахунку електропровідності бетелів при концентраціях електропровідних добавок нижчих за поріг протікання. Отримані співвідношення дозволяють призначати концентрацію добавок у діапазоні 10-20% за об’ємом, що забезпечує задану електропровідність матеріалу в межах 10-3 -10-2 (Ом·м)-1 . Для бетелів, що виготовляються методом пресування, розрахунки за пропонованою методикою дають можливість визначати тиск пресування, що необхідний для досягнення заданої електропровідності. Перевірка теоретичних залежностей показала відповідність розрахованих і виміряних величин з точністю до 15%. В цілому отримані рівняння дозволяють оптимізувати склад і технологію приготування бетелів на основі гідравлічних в'яжучих, що забезпечує зниження вартості за рахунок економії електропровідного компонента і підвищення будівельно-технічних характеристик матеріалу.https://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1460uk-UAбетели; електропровідність; електропровідні добавки; оптимізація технології; теорія протікання; гіпотеза подібностіArticle539.2; 541.1; 542.269