Семерун, Ю. А.2021-05-172021-05-172013Семерун Ю. А. Безбар’єрне міське середовище: ситуація в Україні та закордонний досвід / Ю. А. Семерун // Містобудування та територіальне планування : наук.-техн. зб. / Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. ; відп. ред. М. М. Осєтрін. – Київ : КНУБА, 2013. – Вип. 49. – С. 484 - 492. - Бібліогр. : 10 назв.2076-815Xhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/8643Термін безбар'єрне середовище в більшості випадків вживається при згадці про людей з обмеженими фізичними можливостями, що використовують інвалідні коляски. Безбар'єрне середовище передбачає наявність пандусів і тротуарів з хорошим рівним покриттям, досить широких дверей та інших елементів зовнішнього середовища, що полегшують пересування маломобільних груп населення. Але інваліди-колясочники - це тільки частина населення, яким наявність безбар'єрного середовища дозволить вільно пересуватися по місту і відвідувати магазини, установи, заклади та інші об'єкти. Адже до маломобільних груп населення, крім осіб з обмеженими фізичними можливостями, відповідно до законодавства, також належать: тимчасово непрацездатні, пішоходи з дитячими колясками, вагітні жінки і т.п. До цієї ж категорії належать люди похилого віку і діти, мобільність і координація руху яких обмежені внаслідок вікових особливостей. Для всіх їх наявність безбар'єрного середовища є фактором, що істотно впливає на якість життя. Згідно світовим статистичними даними у будь-який момент користувачами елементів безбар'єрного середовища є від чверті до третини населення. А якщо простежити пильніше, то кожна людина в різні періоди свого життя використовує ці елементи, якщо звичайно вони створені, адже вони істотно поліпшують якість життя.uk-UAергономікаінвалідиархітектурапроблемабезбар’єрне середовищеинвалидыархитектурабезбарьерная средаdisabledarchitecturebarrier-free environmentissueArticle72.01-056.2