Коржнев, М. М.Кошарна, С. К.2020-04-272020-04-272016Коржнев М. М. Концептуальні підходи щодо визначення асиміляційного потенціалу територій з врахуванням його складових для геологічного середовища / М. М. Коржнев, С. К. Кошарна // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. праць / Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору ; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. ; гол. ред. : О. С. Волошкіна, О. М. Трофимчук – Київ : ІТГІП , 2016. – Вип. 1 – 2 (21) . – С. 16 – 24 . – Бібліогр. : 15 назв.2411-4049https://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/2975Асиміляційний потенціал виступає як елемент, що перешкоджає виникненню екологічної небезпеки і зменшує як саму небезпеку, так і можливий екологічний збиток від надзвичайних екологічних ситуацій і катастроф у зоні ризику. Для порівняльної оцінки загального асиміляційного потенціалу територій доцільно використати такі складові асиміляційного потенціалу геологічного середовища: 1 – здатність територій розсіювати (зв’язувати) забруднення; 2 – стійкість породного масиву (його здатність протидіяти розвитку небе-зпечних геологічних процесів); 3 – ступінь захищеності горизонтів підземних вод питного водопостачання. Пропонується здійснити бальну оцінку цих складових. Сума їх балів буде відображати загальний асиміляційний потенціал території. Для інтегральної оцінки загального асиміляційного потенціалу конкретної території треба скористатись середньоваговими значеннями балів для кожної складової у залежності від площ їх розповсюдження.uk-UAекологічна небезпекаекологічний ризикекологічний збитокантропогенне навантаженняArticle504.5