Кривенко, О.2022-11-032022-11-032018Кривенко О. Енергоефективні рішення пасивного повітрообміну в архітектурі висотних будівель / О. Кривенко // Енергоефективність в будівництві та архітектурі = Energy-efficiency in civil engineering and architecture : наук.-техн. зб. / Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; відп. ред. П. М. Куліков. – Київ : КНУБА, 2018. – Вип. 11. – С. 53 - 60. – Бібліогр. : 20 назв.2310-0516https://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/10350Розвиток пасивного повітрообміну в висотних будівлях є актуальним, у зв’язку з особливостями їх архітектурно-планувальних рішень. Тенденція до збільшення долі засклення фасадів в сучасних висотних будівлях приз-водить до зростання енергетичної потужності кондиціювання, що може досягати 100%. Крім того, традиційне провітрювання приміщень в висотних будівлях через відкриті вікна неможливе через високий тиск зовнішнього повітря. Ці та інші фактори створюють особливі вимоги при проектуванні повітрообміну в висотних будівлях та сприяють до пошуку сучасних енергоефективних рішень. Пасивні прийоми повітрообміну базуються на природних законах і явищах, що суттєво зменшує витрати при експлуатації таких систем. В статті на основі прикладів рішень наданий аналіз історії світового досвіду пасивного повітряного обміну в будівлях. Сучасний досвід архітектурних рішень на основі пасивних прийомів внутрішнього повітрообміну включає новітні фасадні системи, проектування атріумів з функцією повітрообміну, формоутворення будівлі з урахуванням оптимізації забору повітря та інше. Інтегрування в енергоефективну висотну будівлю рішень пасивного повітрообміну застосовано в рамках дослідницького проекту КНУБА при проектуванні кілометрового хмарочосу «Біотектон». Проектним рішенням пе-редбачено основний відбір чистого та прохолодного повітря з вищих технічних поверхів, де розташовані вітрогенератори та схему розподілу повітря по будівлі з використанням пасивного повітрообміну на основі різниці температур між верхніми та нижніми поверхами. Прийняті параметри зниження температури - з кожним кілометром від поверхні землі на 6 - 7 °С. Розрахунки підтвердили можливість природного вентилювання приміщень з незначним посиленням за рахунок механічних пристроїв. Для покращення якості припливного повітря використана система зелених садів, які огортають будівлю по спіралі.uk-UAприродна вентиляціяпасивний повітрообмін«Біотектон»висотні будівлікафедра архітектурних конструкційArticle