Переглянути
Нові надходження
Документ Теплотехнічні показники збірних систем зовнішніх стін з використанням цементних плит КНАУФ AQUAPANEL® OUTDOOR(КНУБА, 2019) Тимофєєв, Микола; Шамріна, Галина; Хохрякова, Дар'яКонструкції збірної системи з ви- користанням цементних плит КНАУФ AQUAPANEL ® Cement Board Outdoor мають оче- видні переваги. Теплові мости, що створюють- ся інтенсивним використанням стали в каркасі системи, можуть значно знижувати теплотехні- чні характеристики конструкції. Дослідження було спрямоване на визначен- ня області раціонального застосування збірних систем в якості зовнішніх огороджень будівель в кліматичних умовах України. Застосовувався метод чисельного моделювання двомірних те- мпературних полів та теплових потоків із вико- ристанням програми THERM 7.5. За конструктивним рішенням було обрано чотири збірних системи з використанням цеме- нтної плити КНАУФ AQUAPANEL® Cement Board Outdoor з однорядним та дворядним роз- ташуванням металевих суцільних стійкових профілів компанії "STEELCO" з висотою пере- тину 100, 150 і 200 мм і шагом 400 мм. Розрахунки приведеного опору теплопере- дачі виконувались за умов дотримання мініма- льних вимог згідно ДСТУ В.2.6-189:2013, що встановлюються при визначенні необхідної товщини теплоізоляційного шару в конструкції. Враховувався термічний вплив теплопровідних включень, що є характерними для обраних конструкцій: - металеві стійки каркасу глухих ділянок стіни і віконні відкоси в місцях розта- шування світлопрозорих огороджувальних конструкцій. За результатами моделювання для кожної збірної системи і відповідних стійкових профілів були визначені лінійні коекоефіцієнти та приведений опір теплопередачі. Микола Тимофєєв доцент кафедри архітектурних конструкцій к.т.н., доц. Галина Шамріна доцент кафедри будівельних конструкцій, будівель і споруд к.т.н., доц. Дар’я Хохрякова доцент кафедри будівельних конструкцій, будівель і споруд к.т.н., доц. За результатами розрахунків визначені варі- анти збірних систем, які відповідають мініма- льним вимогам. Для житлового і громадського будівництва в І температурній зоні – збірна система 2 з висотою перерізу стійкового профі- лю 150 та 200 мм; в ІІ температурній зоні - збі- рна система 2 з висотою перерізу стійкового профілю 100, 150, 200 мм та збірна система 3 з висотою перерізу стійкового профілю 200 мм.Документ Перспективні конструкції водогрійних котлів великої потужності для систем централізованого теплопостачання.(КНУБА, 2019) Гламаздін, Павло; Гламаздін, Дмитро; Шварценбергер, РудольфСтаття присвячена актуальної те- мі – підвищенню енергоефективності потужних опалювальних котелень і станцій теплопоста- чання систем централізованого теплопостачан- ня міст України, зокрема заміні відпрацював- ших свій експлуатаційний термін і фізично зношених водогрійних котлів великої потужно- сті. Реально в потужних опалювальних котель- них систем централізованого теплопостачання міст України використовуються водогрійні котли двох серії – ПТВМ та КВГМ. Обидва типа котлів сьогодні не задовольняють потреб ринку – вимог нормативних документів з еко- логії та з енергоефективності. В пострадянсь- ких країнах Прибалтики та Східної Європи накопичений великий досвід з модернізації цих котлів з метою підвищити їх екологічні та теп- лотехнічні показники. Зокрема за рахунок замі- ни пальників на більш сучасні, зменшення їх кількість для котлів серії ПТВМ, улаштування газощільних екранних поверхонь в топках кот- лів, заміни обмурування на легке з волокнистих матеріалів, глибокої автоматизації роботи кот- лів та оснащення частотними регуляторами тягодуттєвих машин.Однак при необхідності збільшувати по- тужності великих опалювальних котелень ви- користовувати котли типів ПТВМ та КВГМ вже недоречно. В наведеному в статті огляді технічної літератури проаналізовано великий обсяг інформації з результатами досліджень щодо оптимізації конструкції потужних паро- вих котлів, зокрема з оптимізації компонування пальників в топках. Аналіз цієї інформації по- казав, що її можна використовувати і для прое- ктування водогрійних котлів великої потужнос- ті (від 30 МВт до 200 МВт).На основі аналізу інформації вибрані напрямки оптимізації конструкцій водогрійних котлів великої потужності розташування пальників в своді або в поду топок, використання газощіль- них екранних поверхонь, частина з яких вико- нується двосвітними, використання якомога меншої кількості модульованих пальників Low NOx великої потужності, глибока автоматиза- ція роботи котлів і котельні взагалі. В статті наведений приклад концептуальної конструкції водогрійного котла потужністю 120 МВт з використанням названих вище принци- пів у порівнянні з водогрійним котлом такої же потужності, що являє собою модернізований варіант котла ПТВМ-100 потужністю 116 МВт. Порівняння показує, що пропонуємо концептуальна конструкція водогрійного котла має май- же в 2,5 рази меншу металоємність, майже в 2 рази менше за висотою, має набагато гнучкіше та широке регулювання, що веде до меншої вартості самого котла та відповідно вартості монтажних робіт.Документ Математичне моделювання динаміки сушіння біомаси(КНУБА, 2019) Сорокова, Н.; Кольчик, Ю.Розроблено математичну модель та чисельний метод розрахунку динаміки теп- ло-масопереносу при сушінні біомаси, що ви- користовується в якості сировини при вироб- ництві паливних пелет. Математична модель будувалася на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) для систем, що деформуються. Отримані ре- зультати чисельного моделювання підтверджені фізичним експериментом по зневодненню ча- стинок енергетичної верби в потоці повітря. Це свідчить про адекватність математичної моделі, ефективності методу її реалізації і дозволяє використовувати її для дослідження динаміки тепломасопереносу при сушінні частинок різ- них видів подрібненої біомаси; визначати час досягнення рівноважного вологовмісту в за- лежності від властивостей матеріалу і сушиль- ного агента. Результати дослідження дозволя- ють вибирати оптимальні режимні параметри процесу з точки зору зниження енерговитрат і забезпечення якості висушуваного продукту.Документ Методика діагностування свердловин ґрунтових теплових насосів на предмет теплового потенціалу в залежності від типу ґрунту(КНУБА, 2019) Кулінко, Євген; Скочко, Володимир; Погосов, ОлександрПри визначенні питомої норми відбору енергії зі свердловини ґрунтовими теп- ловими насосами слід користуватися ДСТУ Б В.2.5-44:2010, що торкається лише питань про- ектування системи опалення та не охоплює всі варіанти експлуатації таких систем, в тому чис- лі режими використання теплових насосів для холодопостачання будівель та споруд. При проектуванні відповідних систем тепло- та хо- лодопостачання виникає потреба у застосуванні фізико-математичних підходів для отримання залежностей норми теплового відбору із ґрун- тового середовища від умов експлуатації сис- теми енергозабезпечення та врахування власти- востей різних типів ґрунтів, в яких знаходиться теплообмінник. Найбільш складною задачею, яка виникає при визначенні питомих норм від- бору теплової енергії, є розрахунок питомих теплотехнічних характеристики свердловин (теплоємностей та коефіцієнтів теплопровідно- сті), що є визначальним на початковому етапі проектування геотермального поля (а саме: глибини закладання, кількості та відстані між свердловинами). Для експериментального ви- значення теплотехнічних характеристик засто- совують мобільне автономне джерело теплоти (електричний котел) для повного насичення об’єму ґрунту, що оточує свердловину із ґрун- товим теплообмінником, паралельно виконую- чи моніторинг параметрів потужності, витрати теплоносія, його температури та час її стабілі- зації в подавальному та зворотному трубопро- водах. В даному дослідженні запропоновано мате- матичну модель для визначення теплотехніч- них характеристик ґрунтового масиву в різних горизонтальних площинах перерізу стовбуру свердловини теплообмінника. Модель базуєть- ся на методиці відтворення показників темпе- ратурного поля в суцільному середовищі по принципу термоелектричної аналогії та врахо- вує нерівномірність падіння рівня температури теплоносія по довжині трубопроводів теплооб- мінника. Даний підхід дозволяє значно спрос- тити процес визначення норми відбору енергії зі свердловини, зменшивши трудовитрати ін- женерів при проектуванні геотермального поля.Документ Розвиток питань енергоефективності у ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»(КНУБА, 2019) Єгорченков, Володимир; Ковалью, Лідія; Демченко, Дмитро; Сергейчук, ОлегВпровадження більш ефективних, з точки зору енерго- та ресурсозбереження і екології, технологій в практику традиційного проектування і будівництва з метою зниження експлуатаційних витрат, створення комфортно- го середовища проживання, зниження викорис- тання природного палива, підвищення викорис- тання альтернативних й поновлювальних дже- рел енергії, збереження навколишнього приро- дного середовища, і, як наслідок, створення су- часного стійкого середовища, потребує постій- ного удосконалення проектування систем як природного, так і штучного освітлення. 1 березня 2019 р. набрала чинності нова ре- дакція ДБН В.2.5-28 «Природне і штучне освіт- лення» [1]. Робота над нормами тривала більше 5 років. У складі авторського колективу 25 фахівців з 10 організацій. Необхідність розроблення нової редакції бу- ла обумовлена вдосконаленням методики роз- рахунку природного освітлення, яка прив’язана до кліматичних умов України та появою і ши- роким застосуванням для штучного освітлення приміщень і територій енергоефективних світ- лодіодних джерел світла. Відомо, що витрати енергії на штучне освіт- лення односімейного будинку складають біля 10% від загального енергоспоживання, а у офі- сних будівлях вони досягають 20%. Тепловтрати зимою через вікна досягають 22-25% від загальних тепловтрат через теплоі- золяційну оболонку будівлі, а літній перегрів приміщень практично повністю обумовлений теплонадходженнями через світлопрозорі ого- родження, оскільки у ясний день сонячна раді- ація, що проникає через вікна, дає більше 85% теплонадходжень. При розробленні нової редакції ДБН був врахований досвід зарубіжних країн та рекомендації Міжнародної комісії з освітлення. У процесі роботи було проаналізовано та част- ково враховано більше 500 зауважень, що на- дійшли на проект першої редакції норм. У даній статі розглядаються основні поло- ження нової редакції норм, які суттєво вплива- ють на енергоефективність проектованих буді- вель і споруд та формулюються наступні кроки.