2024

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13218

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 35

Перспективи інтеграції BIM технологій у кадастрову систему України
(КНУБА, 2024) Рибаков, Д. І.
В сучасних умовах світової інтеграції формування інтегрованого, доступного, актуального і всебічного інформаційного простору є завданням сьогодення. Україна стоїть перед викликом модернізації своєї кадастрової системи, яка б відповідала сучасним та майбутнім потребам обліку земельних ділянок та будівель і споруд з метою ефективно використанням земель при забезпеченні балансу соціальних, екологічних і економічних інтересів.
Особливості роботи з геопросторовими даними громад для сталого розвитку їх територій
(КНУБА, 2024) Карпінський, Юрій Олександрович; Лященко, Анатолій Антонович; Лазоренко, Надія Юріївна; Кінь, Д. О.
Управління різними видами ресурсів (земельними, природними, інфраструктурними, фінансовими тощо) передбачає використання зведених, систематизованих даних про ці ресурси. Зрозуміліше сприймати такий обсяг інформації, коли на карті користувач бачить розташування об’єктів управління та їх розміри і може зрозуміти, що є навколо цього об’єкта та яка поточна ситуація. Для цього створюють та використовують сукупність даних про геопросторові об’єкти, а саме геопросторові дані.
Особливості застосування сучасних геоінформаційних технологій для створення топографічних планів
(КНУБА, 2024) Чудовська, В. А.; Кінь, Д. О.; Іванченко, О. С.; Іванченко, Я. В.
Сучасні геоінформаційні технології дозволяють моделювати геопросторові дані у будь-якому масштабі, з урахуванням потреб користувача та принципам генералізації топографічних та картографічних матеріалів. У топографо-геодезичній та картографічній діяльності використовуються масштаби 1:500 – 1:1000000. Варто відзначити, що топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.
Тенденції розвитку транспортної інфраструктури: як пандемія COVID-19 та повномасштабна війна вплинули на обсяги перевезень комунальним громадським транспортом у Києві
(2024) Будник А.О.; Бушуєва Н.С.
Управління проєктами розвитку транспортної інфраструктури на стадії планування вимагає їхнього техніко-економічного обґрунтування. Серед інших факторів, для цього потрібно мати дані про попит на громадський транспорт і його динаміку у часі, щоб визначити тенденції – де пасажиропотоки зменшуються, збільшуються або залишаються на одному рівні. Також необхідно враховувати розподіл цих пасажиропотоків серед видів транспорту, які відрізняються за специфікою організації та експлуатації, і зовнішні фактори можуть впливати на кожен з них по-різному.
Менеджмент проектів сталого регіонального розвитку у турбулентному оточенні
(2024) Бушуєв С.Д.,; Тихонович Ю.
Управління проектами сталого регіонального розвитку стає все більш складним завданням через постійні зміни, невизначеність, ризики та складність, які характеризують турбулентне середовище. Традиційні методи управління проектами часто не підходять для такого середовища, тому потрібні нові підходи та інструменти.
Роль просторових даних у реалізації інфраструктурних проєктів на прикладі організації дорожнього руху територіальних громад
(2024) Веренич О.В.; Безшапкін С.М.; Васильєв І.А.; Тимченко С.І.
В реалізації системних реформ значну роль відіграють інфраструктурні проєкти. Складність, унікальність, вартість, соціальне та економічне значення інфраструктурних проєктів обумовлюють певні особливості їх реалізації в порівнянні із іншими проєктами. Зазначимо, що деякі особливості управління інфраструктурними проєктами залишаються недостатньо вивченими або зовсім нерозглянутими, що в умовах військової агресії проти України, зростання потреб обороноздатності країни, воєнної і повоєнної відбудови територіальних громад потребує вивчення та врахування у поточній управлінській діяльності.
Ринок готельної нерухомості: сьогодення та перспективи розвитку
(КНУБА, 2024) Берова, Поліна Ігорівна; Свиридовська, Світлана Миколаївна
Нерухомість є важливим сегментом економіки. Будівництво та розвиток нерухомості стимулюють економіку країни через створення робочих місць, споживчий попит на будівельні матеріали та послуги, приносить значні надходження до бюджетів у вигляді податків на нерухомість. Комерційна нерухомість є активом у різних сферах підприємницької діяльності. Для інвесторів вона виступає привабливим інвестиційним активом, який, при ефективному управлінні, може приносити значні прибутки. Проте, нестабільність політичної та економічної ситуації в якій зараз знаходиться Україна змушує інвесторів утримуватись від великих вкладень. На один з секторів комерційної нерухомості – готельну нерухомість, особливо негативно впливає загроза безпеки життю людей, вона зменшує туристичний попит країни і відвідуваність готелей. Для інвесторів в готельну нерухомість це означає зростання ризику втратити інвестиції. Всі ці обставини негативним чином можуть впливати на ринок готельної нерухомості. Дослідження цього ринку має допомогти зрозуміти попит і пропозиції на готельні послуги, тенденції у ціноутворенні, конкурентні переваги і слабкі сторони, а також ідентифікувати можливості для розвитку та інвестування в цей сектор.
Обґрунтування застосування α-моделі управління проєктами самокерованих організацій в межах синкретичної методології
(2024) Івко А.В.
Розвиток систем управління проєктами бурхливо відбувається останніми десятиліттями і роками. Новітні тенденції такого розвитку гідні того, щоб їх вивчати і впроваджувати на теренах проєктів відновлення України, що досі потерпає від російського вторгнення і значних руйнувань інфраструктури внаслідок цього. Проєкти відновлення інфраструктури України є пріоритетними для Президента України і Уряду, вони розглядаються комплексно як з метою забезпечення відновлення і розвитку економіки, так і з метою посилення обороноздатності. Серед новітніх тенденцій, що варто зазначити – демократизація управління проєктами та проєктно-орієнтованими організаціями в цілому, а також пошуки ефективних корпоративних методологій управління проєктами на основі змішування методологічних конструктів.
Cтале фінансування проєктів післявоєнного відновлення
(2024) Бойко Є. Г.; Дяченко Ю. В.
У 2022 році всі міста України зіткнулися з надзвичайними випробуваннями. Багато міст і регіонів зазнали серйозних руйнувань, а критична інфраструктура стала об’єктом навмисних атак з боку Російської Федерації. Виклики та можливості відбудови та післявоєнного розвитку України, відкривають шанс для системного переосмислення і трансформації країни заснованому на принципах сталого розвитку. Відновлення має ґрунтуватися на кращому досвіді містобудування та просторового розвитку, збереження довкілля, врахуванні енергоефективності, екології та інших сучасних тенденцій. Важливим має бути європейський вектор розвитку України, зокрема застосування Європейської зеленої угоди та перехід до кліматичної нейтральності до 2050 року.
Вплив BANI оточення на стратегію організації
(2024) Гоц В.В.
У сучасному світі, що швидко змінюється, з'являється все більше термінів та концепцій, що намагаються описати складні виклики, з якими стикаються організації. Однією з таких концепцій, яка набуває значення, є BANI—акронім, що включає Крихкість (Brittle), Тривожність (Anxious), Нелінійність (Nonlinear), та Незрозумілість (Incomprehensible). Цей термін виник як відповідь на обмеженості попередніх моделей, таких як VUCA, і намагається краще відобразити реалії, з якими зустрічаються сучасні організації.
Нейронні мережі для розпізнавання емоцій для покращення систем комунікацій
(2024) Концевий В.В.
Людські емоції є життєво важливими у спілкуванні, а вираз обличчя є ключовим показником. Розпізнавання емоцій, частина афективного обчислення, аналізує вираз обличчя на зображеннях і відео, щоб зрозуміти емоційний стан. Ця технологія приносить користь різним секторам, автоматизуючи такі процеси, як дослідження ринку, оцінка особистості під час співбесід, систем комунікації і тестування продукту за допомогою систем, керованих штучним інтелектом, покращуючи процес прийняття рішень.
Управління високотехнологічними проєктами з використанням когнітивної психології
(2024) Бушуєва Н.С.; Мурованський Г.А.; Черниш О.В.
Управління високотехнологічними проектами стає все більш складним завданням через постійне зростання складності та інформаційного навантаження. Когнітивна психологія може запропонувати цінні знання та інструменти для покращення ефективності управління проектами в цій сфері.
Системна візуалізація як ефективний інструмент комунікації в управлінні проектами девелопменту
(2024) Шандра Т.О.; Балалаєв М.М.
Представлено процес системної візуалізації як інструмент комунікації в управлінні проектами девелопменту. Розглянуто його підґрунтя, вимоги, основні складові та доцільність використання.
Досвід застосування візуального ГНСС приймача для задач картографування місцевості
(КНУБА, 2024) Медведський, Юрій Вікторович
В сучасному світі використання геодезичних та топографічних даних має велике значення у багатьох галузях, таких як будівництво, геологія, екологія та інженерія. Одним із ключових інструментів для отримання точних геопросторових координат є глобальна навігаційна супутникова система (ГНСС). В останні роки ГНСС приймачі стали популярними засобами для виконання топографо-геодезичних робіт, завдяки їх здатності забезпечувати високу точність та ефективність при зборі даних у польових умовах. Сьогодні існують так звані візуальні ГНСС приймачі, що за конструкцією є класичним ГНСС приймачем з доданою камерою. Використовуючи знімки об’єктів з камери та координати центрів знімків з ГНСС приймача можна використати сучасні фотограмметричні підходи «структура в русі» (SfM) для отримання додаткових геопросторових даних у вигляді цифрових моделей місцевості та цифрових моделей висот, координат контурів місцевості для створення картографічного матеріалу чи даних про споруди.
Масова оцінка земель: перспективи впровадження в Україні
(КНУБА, 2024) Литвиненко Ірина Валентинівна
Прагнення України щодо приєднання до союзу європейських держав вимагає адаптації і наближення як законодавчих норм, так і їх практичного втілення до вимог та традицій, що склались протягом тривалого часу в провідних європейських країнах. В значній мірі це стосується сфери оподаткування земель, методів оцінки земель та їх нормативно-законодавчого підґрунтя. Особливої важливості це питання набуває з огляду на те, що в Україні земля є чи найбільшим економічним ресурсом.
Зміна цільового призначення земельних ділянок при наявності меж функціональних зон в державному земельному кадастрі
(КНУБА, 2024) Михальова, Марія Юріївна; Харченко, О. С.
Останні роки просторове планування набуває особливого значення, як в містобудівній, так і землевпорядній площині. Протягом останніх років відбувалася активна трансформація нормативно-правової бази щодо планування використання земель. Нові законодавчі регламенти запроваджено згідно змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 року № 711-IX. Трансформація законодавства, зумовлена необхідністю його адаптації сучасним завданням розвитку територій і організації простору життєдіяльності суспільства. Зміни відбулися і щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Для визначення категорії земель та цільового призначення земельної ділянки необхідно, щоб в Державному земельному кадастрі містились дані про функціональне призначення територій, що визначені затвердженим комплексним планом просторового розвитку території відповідної територіальної громади або генеральним планом відповідного населеного пункту. Проведення зміни цільового призначення земельної ділянки за прийнятими законодавчими нормами при відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі про функціональні зони, визначені у містобудівній документації територій неможливе.
Огляд методів прогнозування використання земельних ресурсів
(КНУБА, 2024) Петраковська, Ольга Сергіївна; Беспалько, Н. Р.
Унікальна властивість землі як ресурсу – це можливість одночасно бути і просторовим базисом для розміщення різних об’єктів і основним засобом сільськогосподарського виробництва. Ще одна властивість – відносна обмеженість. Хоча й існують способи створення нових земельних ділянок шляхом «відвойовування» їх у водного середовища, проте вони відрізняються високою вартістю затрат [1]. Не будь-яка земельна ділянка може бути просторовим базисом існування людини, а лише спеціально відведена безпечна територія з відповідним рівнем комфорту та можливістю задоволення матеріальних і духовних потреб. Такими територіями є населені пункти – міста і села. Землі населених пунктів неоднорідні за функціональним використанням та найбільш інтенсивно використовувані. Будь-який населений пункт є складною системою, що включає цілий комплекс підсистем: населення, виробництво, сферу соціального обслуговування, транспортні та інженерні мережі, елементи архітектури, ландшафти, навколишнє середовище.
Особливості проєктно-процесного управління в закладах сфери культури і мистецтв
(2024) Рибалко І.В.; Бушуєва Н.С.
Карантин пандемії COVID-19 та масштабна збройна агресія росії проти України назавжди змінили як особисте життя кожного з нас, так і роботу підприємств і організацій всіх без винятку сфер діяльності. Митці та заклади культури опинилися серед тих, хто найбільш гостро та болісно відчули наслідки цих глобальних змін. Зачинені з перших днів карантину мистецьки заклади, діяльність яких напряму залежала від відвідувачів (музеї, театри, виставкові центри тощо), опинилися на межі виживання. Далеко не всі види діяльності митці змогли перенести в онлайн-режим і змушені були чекати розпоряджень влади щодо відновлення роботи з обмежувальними заходами в умовах карантину.
Системна динаміка як інструмент холістичного бачення в управлінні проєктами
(2024) Бугров О. В.; Бугрова О. О.; Лук’янчук І. О.
За швидкістю змін, що відбуваються, економічне середовище може бути стабільним, динамічним або турбулентним. У стабільному середовищі зміни є повільними і передбачуваними. В умовах стабільності розвитку економіки потреба у застосуванні системної динаміки в управлінні проєктами є мінімальною. У динамічному середовищі деякі зміни передбачувані, інші – ні; темпи змін є помірними. В таких умовах потреба у застосуванні системної динаміки в управлінні проєктами зростає, але ефект від такого застосування може не стати значним. Турбулентні ринки характеризуються великою кількістю непередбачуваних, швидких змін. В умовах турбулентності системна динаміка в багатьох проєктах стає одним з визначальних інструментів досягнення успіху.
Врахування особливостей навчальної дисципліни «Просторове планування та забудова територій» у освітній програмі «Девелопмент нерухомості»
(КНУБА, 2024) Манцевич, Юрій Миколайович; Міненко, О. Л.
Тези присвячені висвітленню проблеми врахування особливостей навчальної дисципліни «Просторове планування та забудова територій» у освітній програмі «Девелопмент нерухомості».