Вип. 11
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/10254
Переглянути
Документ Перспективи використання магнітних вставок в шламовловлювачах(КНУБА, 2018) Гламаздін, П.; Давиденко, Є.; Вітковський, В.Енергоємність ВВП України перевищує аналогічний показник країн Європейського Союзу більше, ніж в 3 рази. Одним з головних чинників такого становища є неефективне використання палива, одним з найбільших споживачів якого є теплоенергетика, в тому числі комунальна. Причини неефективного використання палива в системах централізованого теплопостачання міст України криються в зношеності і моральній застарілості обладнання цих систем. Системи хімічної водної підготовки не є виключенням. Через їх незадовільний стан прискорюється процеси корозії в елементах систем та збільшується кількість відкладень в них. Присутність відкладень на поверхнях суттєво впливає на термодинамічну ефективність, надійність та ресурс теплообмінного обладнання. Прискорення процесів накипоутворення і зростання кількості комплексних відкладень приводить до необхідності частіше промивати системи, що призводить до забруднення мережної води механічними домішками, що, в свою чергу, прискорює абразивний знос поверхонь нагріву і появі інших негараздів в роботі систем. Ці негативні фактори обумовлюють необхідність підвищення якості очищення мережної води від механічних забруднень. Одним з методів інтенсивного очищення мережної води від механічних забруднень може виступати введення магнітів в склад стандартних шламовловлювачів, що пов’язано з великою кількістю оксидів заліза в складі забруднень. Оксиди заліза активно реагують на магнітне поле, а крім тогою є в деякій мірі коагулянтами, що прискорює очищення мережної води і від магнітонезалежних механічних домішок. Розглянуто механізм очищення води від механічних домішок після промивання котлів та іншого теплоенергетичного обладнання. Приведені результати експериментального дослідження перспектив використання магнітних вставок в шламовловлювачах.Документ Чисельне дослідження процесу спалювання низькокалорійного газу в змішувальному повітронагрівачі(КНУБА, 2018) Редько, А.; Редько, І.; Приймак, О.Повітронагрівачі газові змішувальні знаходять широке застосування для підіг-ріву атмосферного повітря в системах припливної вентиляції автономного повітряного опалення та теплових завісах виробничих приміщень, сушильних установках, для опалення тепличних господарств. Змішування повітря з продуктами згоряння газоподібного палива забезпечує ефективний підігрів повітря. Повітронагрівачі виготовляються з номінальною тепловою потужністю від 0,15 до 6,3 МВт. Ко-ефіцієнт робочого регулювання по тепловій потужності, не менше 2,5. Нагрівання повітря в діапазоні 30-80 °С. Виконано математичне мо-делювання радіаційно - конвективного теплообміну в газовому тракті котла на основі усеред-нених по числу Рейнольдса рівнянь Навьє-Стокса з урахуванням гравітації і з нехтуванням стиснення. Модель складають рівняння нерозривності, перенесення імпульсу, енергії і хімічних компонентів газової суміші, записані в стаціонарній формі. Рівняння замкнуті законом Ньютона для тензора тиску, законом Фур'є для теплового потоку, законом Фіка для потоку маси, законом Клапейрона-Менделєєва для термодинамічної стану суміші газів, рівняннями моделі турбулентності к-є Лаундер- Сполдинга і моделі турбулентного горіння Магнус-Хертагера. Наведено результати чисельного моделювання у вигляді векторів швидкостей течії газів, температури і концентрації О2, СН4, СО, Н2О, СО2 в характерних перетинах проточної частини. Визначено аеродинамічну структура факела, далекобійність і зону з максимальною температурою. Отримані результати теоретичного дослідження можуть бути використані для регулювання конструктивних параметрів газових змішувальних повітронагрівачів із забезпеченням заданих концентрацій вказаних газів в залежності від їх потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур в закритих ґрунтах, а також досягнення необхідних температур і швидкостей газів відповідних технологій. Можуть бути основою для алгоритмізації автоматизації відповідних технологічних процесів і циклів елементів повітряних (газових) систем тепло-постачання різного призначення.