Регіональна політика

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5666

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 153

CLT панелі як тенденція розвитку швидкого будівництва
(Бескиди, 2019) Гулей, Дарина Володимирівна; Іванченко, Григорій Михайлович
На відміну від України, де переважно будують з залізобетону та сталі, майже вся Європа, Америка, Австралія та Канада поступово переходять на дерев’яне будівництво, адже деревина це єдиний відновлюваний екологічний будівельний матеріал. Вискотехнологічним матеріалом з деревини на сьогоднішній день вважають CLT панелі. Деревина, як будівельний матеріал, відома людині ще з часів неоліту. Але появу СLT панелей як будівельного матеріал датують 1990 роком і відносять до здобутків австрійців. З 2000-х років панелі зайняли гідне місце на Європейському ринку, і з популяризацією ідеї «зеленого будівництва» CLT панелі почали набувати попит в країнах СНД.
Development of innovative infrastructure in terms of the "SMART CITY" concept
(Бескиди, 2019) Mishkina, Ruslana
Today, the key task is to create the conditions for the development of cities of all types, ensuring that economic and social development of the country's territories is balanced by increasing its competitiveness. Thus, the task of creating conditions for the development of modern cities as intellectual centers providing in practice the priority of information and non-material parameters of urban development (urban software) over traditional material elements (urban hardware) [3], transforming them into "smart cities" ("smart city ").
Gospodarka rolna regionu Dolnego Śląska w latach 1918–1989
(Бескиди, 2019) Straszak-Chandoha, Sylwia
Artykuł ma na celu przedstawienie ewolucji form gospodarowania na wsi dolnośląskiej w latach 1918 – 1989. Zmiany jakie zachodziły na terenie Dolnego Śląska w badanym okresie dotyczyły każdej płaszczyzny, zarówno ekonomicznej, politycznej jak i społecznej. Artykuł podzielony został na trzy zasadnicze części. Część pierwsza koncentruje się na latach 1918 – 1939 do rozpoczęcia działań wojennych, kiedy region dolnośląski stanowił jedną z prowincji Rzeszy i charakteryzowała go kapitalistyczna forma gospodarowania. Część druga omawia pierwsze lata powojenne i proces uspołeczniania wsi do 1956 r. W części trzeciej przedstawione będą podstawowe założenia polityki państwa względem rolnictwa w latach 1956 – 1989.
Koncepcje i czynniki rozwoju regionalnego na przykładzie spuścizny pocysterskiej Dolnego Śląska
(Бескиди, 2019) Marcinów, Teresa
Współczesne podejście do rozwoju regionalnego w znacznym stopniu koncentruje uwagę na uwarunkowaniach kulturowych i społecznych. W świecie przesyconym procesami o charakterze globalnym opieka nad dziedzictwem kulturowym wymaga kreatywnego wykorzystania materialnych i niematerialnych zasobów lokalnych dla kształtowania rozwoju i powiązań społeczno-gospodarczych.
Między demokracją bezpośrednią a pośrednią. Sejmik w Polsce Przedrozbiorowej
(Бескиди, 2019) Ilski, Zdzisław
Chociaż mija 30 lat od zapoczątkowania procesu upadku realnego socjalizmu w Europie Środkowej, to jednak państwa tu położone w dalszym ciągu poszukują optymalnego dla siebie modelu systemu politycznego. Debata w tej sprawie toczy się nieustannie. W refleksji tej nie powinno brakować wątków historycznych. Minione dzieje pozostawiły bowiem po sobie bogactwo rozwiązań politycznych. Nie sposób oczywiście kopiować ich mechanicznie. Pozostają one jednak tworzywem, a czasem wzorem mogącym inspirować do poszukiwania form politycznych najbardziej korzystnych dla współczesnych państw demokratycznych i ich społeczeństw. W tej optyce właśnie sejmik Polski przedrozbiorowej wydaje się być instytucją godną uwagi. Odczytanie jego roli może być pomocne w odnajdywaniu właściwej drogi demokratycznego rozwoju państw środka naszego kontynentu. Istotne wydaje się tu być zwłaszcza odsłonięcie spełnianych przez niego funkcji, wskazanie roli w mechanizmie funkcjonowania państwa oraz znaczenia w relacji pomiędzy demokracją bezpośrednią a pośrednią.
Współpraca organizacyjna władz polskich i ukraińskich w okresie wojny 1920 r. We wspomnieniach gen. Jana romera
(Бескиди, 2019) Małkiewicz, Andrzej
Problemy wojny o Ukrainę w 1920 r. zostały już wielostronnie zbadane1 Warto jednak uzupełnić dotychczasowe wyniki o zagadnienie współpracy polsko-ukraińskiej na zapleczu frontu. Kilka ważnych uwag w tym zakresie zawarł we wspomnieniach generał Jan Romer (Ян Ромер, 1869-1934). Wywodził się on z armii austriackiej, był polskim patriotą i natychmiast po rozpadzie monarchii habsburskiej przeszedł do Wojska Polskiego. Na froncie ukraińskim służył od początku 1920 r. Józef Piłsudski wysoko cenił Romera, mimo tego, że na ogół nisko oceniał generałów pochodzących z armii austriackiej. Dwa lata później napisał w jego charakterystyce: „Człowiek o niezwykłej energii, bystrym umyśle, prawym charakterze i wysokim poczuciu honoru żołnierskiego. Wykształcony oficer o bardzo wielkiej śmiałości i odwadze. Wymaga bardzo dużo od siebie, lecz stawia zbyt wysokie wymagania od innych”2
Znaczenie i wykorzystanie zabytków w rozwoju regionalnym na przykładzie Dolnego Śląska od 1945 roku do czasów współczesnych
(Бескиди, 2019) Merta-Staszczak, Adriana
Zasadniczym warunkiem zachowania dziedzictwa kulturowego i jego elementów jest świadomość uniwersalnego i wieloaspektowego znaczenia tych zbiorów, roli w kształtowaniu społeczeństwa, funkcji nośnika wiedzy oraz wartości inwestycyjnych z uwzględnieniem walorów historycznych i naukowych, ale również wpływu na gospodarkę, kulturę i środowisko naturalne. Przyjmując wspomnianą wyżej „Konwencję w sprawie ochrony dóbr kultury w przypadku konfliktu zbrojnego”, dziedzictwo kulturowe jest dobrem ponadnarodowym, a zatem każde państwo ma obowiązek dbać o jego ochronę i przetrwanie. Rozwiązaniem problemu kompleksowego zagospodarowania zabytków jest wykorzystanie ich jako obiektów spełniających konkretną rolę – punktu turystycznego, prywatnej rezydencji, hotelu, muzeum lub obiektu niezbędnego z punktu widzenia administracyjnego - siedziby instytucji państwowych, placówki oświatowej lub kulturalnej. Nie każdy zabytek dolnośląski może jednak pełnić takie funkcje – związane jest to z niewystarczającymi funduszami na ten cel oraz dużą ilość obiektów, również takich w bardzo złym stanie technicznym wykluczającym całkowitą odbudowę. Aby zagospodarować taki zbiór, ale przede wszystkim ochronić go przed dalszymi zniszczeniami, niezbędne jest nawiązanie współpracy pomiędzy instytucjami państwowymi i prywatnymi przedsiębiorcami, urzędami konserwatorskimi oraz stowarzyszeniami i fundacjami, które wspólnie będą nośnikiem nowych inicjatyw i zaangażowania społecznego w sprawy kultury.
Актуальна геополітична ситуація як чинник регіонального розвитку туризму
(Бескиди, 2019) Ткачук, Леоніла Миколаївна
Туризм є одним із найбільших і найдинамічніших секторів світової економіки. Разом з тим нестабільна міжнародна та внутрішньополітична ситуація в деяких державах, військові конфлікти різного масштабу або загроза їх виникнення, тероризм, етнічні та релігійні колізії завдають значної шкоди туристичному бізнесу. Зазначені події спричиняють суттєві зміни у розподілі потоків подорожуючих, а отже виявляються чинником регіонального розвитку для територій, що спеціалізуються на туристичній діяльності. Масштаби і характер їх впливу в окремих країнах і регіонах різняться та залежать від багатьох чинників, це вимагає не тільки пильної уваги практиків туристичного бізнесу, але й теоретичного осмислення.
Архітектура як засіб маніпуляції
(Бескиди, 2019) Паньків Давид; Деревінський, Василь Федорович
Кожна культура має якісь стандарти часу, які вважається допустимим витрачати даремно. Скажімо, коли ви купуєте нерухомість, 15 хвилин від метро – нормально, а 20 – вже забагато. Так й величезні площі, на подолання яких вам потрібно 30 хвилин (наприклад, в радянських проєктах середини століття) – теж інструмент соціального контролю, соціального поділу. Тому технології роботи з простором дуже багато говорять про культуру, для якої вона створена. Через здатність архітектури до програмування певних емоцій та налаштування людей на певний ідеологічний устрій її можна назвати засобом маніпуляції, який широко використовувався на службі у тоталітарних державах XX століття.
Архітектура як спосіб передачі інформації про трагедію, війну
(Бескиди, 2019) Бакр, Аліна; Деревінський, Василь Федорович
До середини 19 століття війна була “театром”. Власне вмираючи, солдат відчував себе на сцені і вся дана культура звеличування війни, була культурою того часу. Однією із головних задач архітектури та скульптури, що була пов’язана з війною того часу, було возвеличити цю трагедію. І все дев'ятнадцяте століття знадобилося для того, щоб “театральність”, “краса” “парадність’’ таких зникла зі свідомості суспільства. Це такий процес гуманізації громадськості, коли світ нібито стає більш мирним, але насправді лише так званий поріг страждання в культурі поступово знижується. У середині 19 століття ставлення до людського життя, до болі, спричиненою людиною все-таки змінюється. Наприклад, на картинах Верещагіна бачимо, що замість ”величі” та “парадності” вже набагато більш трагічне переживання війни («Після атаки. Перев'язний пункт під Плевною», 1881, «Апофеоз війни», 1871-1872, «Шлях військовополонених», 1879). Звичайно, метаморфози у ставленні до війни відчувались і у інших формах мистецтв (літературі, скульптурі, а також і у архітектурі), бо зображення війни в меморіалах - важливий приклад того, як в XX столітті працюють з трагедією.
Архітектурний туризм та урботуризм : логістичне забезпечення сталого розвитку в умовах овертуризму
(Бескиди, 2019) Смирнов, Ігор Георгійович
Актуальність теми, що розглядається, підтверджується дослідженням «Overtourism? Understanding and managing urban tourism growth beyond perceptions» (англ. -Овертуризм? Розуміння та управління зростанням урботуризму), що було виконано на замовлення ЮНВТО на підставі аналізу даних 8 європейських міст (Амстердама, Барселони, Берліна, Копенгагена, Лісабона, Мюнхена, Зальцбурга та Таллінна) науковцями Центру експертизи рекреації, туризму та гостинності Університету Бреда (Нідерланди), Європейського інституту туризму майбутнього Університету Стенден (Нідерланди) за підтримки Європейської туристичної асоціації та міських влад відповідних міст. Здійснено оцінку сприйняття туризму і туристів мешканцями європейських міст та розроблено програму стратегій (11) і заходів (68) з метою попередження надмірної концентрації туристичних потоків у містах Європи та збереження їхньої архітектурної спадщини.
Аспекти розвитку туристичної галузі України
(Бескиди, 2019) Васильчук, Володимир Миколайович
Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної туристичної індустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку національної економіки. Так, робота туристичного ринку України впливає на діяльність майже 40 економічних галузей країни та на 10-15 % жителів нашої держави. В багатьох країнах і регіонах туризм став основним джерелом прибутків. Дослідженням питань історії та розвитку туризму займаються багато науковців, серед яких Д.І. Басюк, В.Г. Герасименко, Л.П. Дяченко, В.Ф. Кифяк, В.К. Кіптенко, М.П. Бондаренко, О.О. Любіцева, М.П. Мальська, В.С. Пазенок, В.К. Федорченко, Ф.Ф. Шандор, І.М. Школа та інші. У працях зазначених вчених розкрито різні аспекти функціонування вітчизняного туристичного ринку.
Безпекова політика України в контексті міжнародної безпеки
(Бескиди, 2019) Медвідь, Федір Михайлович; Ковальов, Вадим Вікторович; Урбанський, Максим Вікторович
Стратегія національного розвитку України, що базується на системі національних інтересів і пріоритетів, включає і стратегію національної безпеки держави, яка визначає принципи, пріоритетні цілі, завдання та механізми забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз[4]. З урахуванням геополітичної і внутрішньої ситуації діяльність усіх державних органів в Україні має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.
Брендинг міста як інструмент регіональної політики туризму (на прикладі туристичного бренду м. Києва)
(Бескиди, 2019) Катаной, Анастасія; Ткачук, Леоніла Миколаївна
В міжнародній практиці широкого використання набув брендинг, мета якого – пропагування переваг конкретних туристських дестинацій. Бренд території – це оригінальний, впізнаваний і, що найважливіше, позитивний її образ. У зв’язку із розвитком урбанізації часто конкретна територія, регіон асоціюється з містом або містами, які є історичними, культурними, економічними і, в окремих випадках, політичними її центрами.
Бюджети об’єднаних територіальних громад як важливий елемент структури бюджетної системи України
(Бескиди, 2019) Воротіна, Наталія Вікторівна
Вагомою реформою, що здійснюється в Україні протягом останніх п’яти років, є децентралізація влади, важливою складовою якої є фінансова децентралізація. Зазначимо, що в результаті фінансової децентралізації функції, повноваження, фінансові ресурси та відповідальність передаються з центрального рівня бюджетної системи на місцевий рівень. Таким чином, метою вказаної реформи є реальне посилення ролі місцевого самоврядування, підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів. У рамках вказаної реформи в Україні і було створено об’єднані територіальні громади, що мають власні бюджети, які включені до бюджетної системи України.
Бюджетний федералізм як децентралізаційна основа реформування регіональної політики України
(Бескиди, 2019) Устинова, Ірина Петрівна; Косович, Марія Олегівна
Досягти сталого економічного розвитку України допоможе нова, саме раціональна побудова механізму перерозподілу фінансових ресурсів, в якій між регіонами пріорітетом визначатиметься збереженням їх економічного потенціалу. Децентралізаційні процеси сьогодні є активними та потужними. Для усвідомлення цих процесів необхідно враховувати чинний досвід країн з розвиненою економікою. Децентралізація як бюджетний федералізм є цікавим явищем у політичній та юридичній науці.
Визначення категорії «регіон» у сучасному науковому дискурсі: аналіз основних підходів
(Бескиди, 2019) Семко, Вадим Леонідович; Баєва, Юлія Євгенівна
Поняття «регіон» є однією з ключових категорій у сучасному міждисциплінарному науковому дискурсі. Сьогодні регіони дедалі більше стають самостійними цілісними суб’єктами економічних відносин, випереджаючи у цьому відношенні окремі підприємства і, навіть держави.
Вплив глобалізації на архітектуру України
(Бескиди, 2019) Богомаз, Анна; Деревінський, Василь Федорович
Охарактеризувати термін глобалізація можна як процес універсалізації, становлення єдиних для всіх на Землі структур, відносин і зв‘язків у різних сферах життя. Феноменом цього процесу, що сприймається як об’єктивна реальність, є замкненість глобального простору, єдине світове господарство, всезагальна економічна взаємозалежність та, звісно, глобальні комунікації. Насправді це поняття з’явилось лише у 1980-х. Американський соціолог Р.Робертсон вперше вжив його у 1985-му році, а у 1992 році навіть видав книгу з такою назвою. Дослідити, як світова глобалізація впливає на Україну, її містобудування та архітектурне проектування.
Вплив масонства на формування національної свідомості українців у ХХІ ст.
(Бескиди, 2019) Пєшкова, Олександра; Деревінський, Василь Федорович
Масонство – це морально-етичний рух у вигляді закритої організації. Членами масонських лож стають люди-шукачі, які прагнуть самовдосконалення і прагнуть відстоювати свою систему поглядів на світ. Ці братства є інтернаціональним феноменом.
Вплив політики на релігійне життя історичного Києва
(Бескиди, 2019) Бачинська, Ольга Василівна
В Києві було всього 11 релігій, і вони мали різне положення, яке відображалося на їх будівельній діяльності. Одні релігії мали багато храмів, інші – декілька чи один. Є багато факторів, які впливали на будівельну діяльність різних релігійних напрямків. Це кількість адептів, наявність у них грошей, комерційна діяльність і заробітки самої общини. Але одним з вагомих факторів була політика.