Vol. 3, No.1

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/9590

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Алгоритм розрахунку пристрою для утворення додаткового тиску на виріб, який формується з жорстких бетонних сумішей
(KNUCA, 2020) Косминський, І.; Середа, Д.
Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень [1 – 3] було обрано та обґрунтовано математичну модель системи «віброплощадка – бетонна суміш привантажувач» на базі аналізу конструктивних рішень машин і особливостей їх роботи. Встановлено закономірності руху системи «віброплощадка–бетонна суміш–привантажувач» з широким діапазоном варіювання параметрів.
Аналіз конструкцій робочих органів кабелеукладачів безтраншейним способом
(KNUCA, 2020) Коротков, Є.
Безтраншейний спосіб будівництва за останні роки знаходить все більше застосувань. Основні його переваги: це високі робочі швидкості прокладання (до 5 км/год), різке зменшення об’єму земляних робіт, збереження гумусового шару ґрунту на поверхні землі, можливість використання в обвальних ґрунтах, а також в ґрунтах з твердими включеннями і високим рівнем ґрунтових вод. Робочі органи безтраншейних кабелеукладачів мають просту конструкцію, високу надійність, і порівняно малу вартість [1]
Визначення енерговитрат роботи скребкового екскаватора в умовах критично глибинного різання ґрунту різцями
(KNUCA, 2020) Кравець, С.; Супонев, В.; Гапонов, О.
Прокладання лінійно протяжної частини трубопроводів різного призначення пов’язано з виконанням великого обсягу земляних робіт, значна доля яких припадає на копання траншеї [1], яке виконується з використанням спеціальних траншейних екскаваторів безперервної дії до яких належать також багато скребкові ланцюгові екскаватори. Від енерговитрат на процес розробки ґрунту цими машинами залежать темпи та собівартість виконання робіт по прокладанню інженерних комунікацій. Одним з напрямів вдосконалення робочого обладнання, яке націлено на підвищення ефективності його роботи є використання принципу критичноглибинного різання ґрунту різцями екскаватора.
Використання зелених фасадів та зелених дахів в структурі міста
(KNUCA, 2020) Криштофор, І.
В останні десятиліття все більше уваги приділяється «екологічній свідомості», в тому числі і в сферах будівництва та архітектури. В умовах сучасного формування архітектурного образу міста висотною щільною забудовою, спостерігається зниження екологічних показників, що в першу чергу пов’язане зі зниженням кількості міського озеленення. Вирішення проблеми озеленення мегаполісів обумовлює пошук нових методів озеленення. Останнім часом концепція «зеленої архітектури» була визначена, як сукупність елементів, які забезпечують численні екологічні функції як в будівельних, так і в міських масштабах. Серед цих функцій виділяються енергозбереження будівлі, а також зниження температури навколишнього середовища та зменшення ефекту міського теплового острова. У цьому відношенні одними з найбільш інноваційних і цікавих рішень для цієї мети є системи будівництва зелених будівель, які являють собою зелені дахи та зелені фасади. В той час, як традиційна зелень в архітектурі використовується переважно з естетичних причин, в даний час її використання також виправдане з екологічних та економічних причин, таких як економія енергії, довговічність будівельних матеріалів, поліпшення міського клімату.
Віброрезонансні кавітатори для обробки води відкритих водойм
(KNUCA, 2020) Афтаназів, І.; Строган, O.; Струтинська, Л.
У сьогоденні актуальними залишаються дослідження, що спрямовані на створення сучасних новітніх технологій кавітаційної обробки. Типовим представником такого обладнання є автономний вібраційний кавітатор для аерації води відкритих водойм та інактивації її біологічних забруднень, зокрема і ціанобактеріями, що провокують “цвітіння” води. Переважно вібраційний кавітатор для знезараження патогенної флори води із одночасною її аерацією призначений для застосовування на водоймах риборозплідних фермерських господарств з метою ефективної боротьби із літніми заморами риби. Однак можливості використання кавітатора не обмежуються лише риборозплідними водоймами – із не меншою ефективністю вони можуть бути поширені на водойми для вирощування та відгодовування чутливих до якості води птиці, пушних звірів, молодняка у тваринництві. Перспективним видається і застосування віброкавітаторів цього типу для водопідготовки плодо- та овочепереробних сільськогосподарських підприємств, де якість використовуваної води не менш вагомий ніж якість продуктів чинник, і лише вдале поєднання цих двох складових гарантує у результаті високі споживчі властивості готового продукту.
Засоби і прийоми освітлення інтер’єрів православних храмів
(KNUCA, 2020) Артеменко, Г.
На сьогодні в Україні масово будуються культові будинки та споруди. Православна українська церква з 2019 року після томосу стала єдиною, але певні аспекти будуть різнитися. Це виражається у зв‘язку культурно-історичних, мистецьких та художніх традицій з конкретними регіонами нашої держави. Стосується і сакральної архітектури. Стилістика оформлення внутрішнього простору інтер’єру, так само має певні характерно-стилістичні особливості у різних регіонах України. Перш за все, треба підкреслити, що сучасне сакральне будівництво розвивається принаймі у трьох напрямках.
Застосування енергії вибуху при будівництві підводних конструкцій
(KNUCA, 2020) Максимов, С.
Видобуток нафти і газу на морському шельфі виконується з використанням стаціонарних платформ, які встановлюються на морське дно. Процес їх будівництва проходить у кілька етапів: виготовлення основи платформи на заводі, її транспортування до місця установки, установка і кріплення, остаточне добудування. Для керування плавучістю основи до неї кріпляться понтони, які видаляються після установки на місце майбутньої експлуатації. Зазвичай понтони прикріплюються до корпусу платформи за допомогою механічних пристроїв. Але накопичений досвід показав їх недостатню надійність і складність. Більш надійним способом кріплення було б використання зварювання. Аде з огляду на досить значну товщину металу (більше 25 мм) їх відділення за допомогою підводного дугового різання може зайняти богато часу.
Застосування технології горизонтальної ін’єкційної гідроізоляції для захисту конструкцій об’єктів історичної спадщини
(KNUCA, 2020) Парнета, Б.; Парнета, М.
На території Західної України, зокрема у місті Львові, збереглася низка об’єктів старої забудови. Серед них є багато пам’яток архітектури, які потребують відповідного утримання та експлуатації. Головною технічною проблемою таких будинків є відсутність або незадовільний стан вертикальної та горизонтальної гідроізоляції. Питання гідроізоляції постає на стадії дослідження старих будівель і потребує вибору оптимального варіанту, що відповідав би сучасним технологічним та експлуатаційним вимогам.
Модернізація віброплити виправочно-підбивно-обробної машини ВПО-3000
(KNUCA, 2020) Іванов, А.
Головним завданням працівників колійного господарства є забезпечення безперебійного безпечного руху поїздів з встановленими швидкостями та навантаженнями від колісної пари на рейки. Щоб забезпечити плавний безпечний рух поїздів з найбільшими швидкостями всі елементи залізничної колії повинні відповідати стандартам, бути міцними та стійкими. Від правильного положення рейкової колії в просторі та від якості стабілізації баластної призми залежить стан залізничної колії. Для механізації була розроблена виправочно-підбивно-обробна машина.
Обґрунтування програми експлуатаційних випробувань стійкості лісової машини, що працює на ухилі
(KNUCA, 2020) Мачуга, O.; Сало, Я.
Стандартні лісові машини, що продукуються промисловістю, переважно іноземною, не завжди враховують особливості вітчизняної експлуатації, зокрема – в гірських районах. Сучасні лісові машини, які використовуються у технологічних процесах заготівлі деревини, зазвичай є багатофункційними комплексами з робочим органом у вигляді стріли маніпулятора з харвестерною чи процесорною головкою. Робота харвестера, форвадера чи іншої подібної машини пов’язується з асиметричним навантаженням рушіїв різних бортів, що зумовлюється положенням маніпулятора під час виконання ним технологічних операцій: один борт може бути перевантаженим, протилежний – недовантажений. Така можливість максимально виявляється тоді, коли стріла маніпулятора повністю розкладена, знаходиться по один бік машини, а в харвестерній (процесорній) головці утримується стовбур зрізуваного чи навантажуваного дерева. Стан справ ускладнюється у випадку, коли така машина працює на ухилі. У зв’язку з цим виникають важливі для практики завдання: 1) перевантаження одного з коліс харвестера чи форвадера може призвести до його передчасного зношення; 2) відривання одного з коліс протилежного борту від опорної поверхні, що може призвести до перекидання машини; 3) під час проведення випробувань стійкості лісової машини на ухилі за використання спеціального стенду, може використовуватись страхувальна линва. Перед початком робіт необхідно виконати перевірковий розрахунок линви на міцність.
Обґрунтування та вибір методики розрахунку показників надійності вібраційної машини
(KNUCA, 2020) Делембовський, М.
Вібраційні машини широко використовуються в будівельній індустрії при виготовленні бетонних та залізобетонних виробів. Домінуюче місце серед вібраційних машин займають вібраційні майданчики. Ефективність їх роботи в значній мірі залежить від достатньо конкретного врахування діючих сил системи та надійності роботи елементів вібромашин. Підвищення надійності і ефективності вібромашин досягається впровадженням комплексу заходів на всіх етапах створення (проектування, конструювання, виготовлення та експлуатації) вібромашин. Одним із важливих аспектів забезпечення надійності вібромашин являється визначення напрацювання на відмову елементів машини на стадії експлуатації та розробка на цій основі відповідних рекомендацій. Разом з тим на сучасному етапі рекомендації щодо надійності вібраційної техніки практично відсутні. В результаті такого положення відформовані вироби можуть бути бракованими. Тому неспівпадання розрахунків обумовлене неточними моделями, що відображають даний робочий процес. Таким чином, дослідження надійності на стадії експлуатації вібромашин представляє собою актуальну задачу, що і є предметом даних досліджень.
Основні принципи формування осередків для дітей з обмеженими можливостями
(KNUCA, 2020) Дейнека, А.
Актуальність даної теми тримає планку вже декілька років поспіль. Головним фактором, який вплинув на формування дитячих осередків є соціально-історичний чинник. На початку ХХ століття, у часи розвитку і розбудови суспільних сфер, середовище для розвитку і психологічної реабілітації дітей, змінило свій вектор. Стереотипні осередки, такі як, дитячо-юнацькі школи, будинки культури, клуби, замінили вузько спрямовані центри на сімейні розважальні центри, тематичні та розважальні заклади, і ін. Певні громадські заклади набували нових функцій в архітектурно-планувальній діяльності. Будівництво нових розважальних центрів, приватних закладів, стаціонарів, споруд громадського призначення стало одним з основних факторів для створення соціально необхідного простору для менших резидентів планети. Поєднання кількох функцій в одну архітектурно-просторову структуру, змогло створити новий простір комунікації суспільства.
Особливості застосування скобоподібних пружних ресор в автомобільному транспорті
(KNUCA, 2020) Сукач, М.
В Київському національному університеті будівництва і архітектури розроблено пластинчасту ресору для амортизації динамічних навантажень транспортних засобів. Амортизаційний пристрій призначено для колісних засобів (переважно вантажних автомобілів та автопричепів), що мають як одновісні, так і балансирні підвіски. ЇЇ можна використовувати також і в гусеничних транспортних засобах.
Особливості проектування дитячих реабілітаційних центрів
(KNUCA, 2020) Аблязізова, З.
Навколишнє середовище, в якому перебуває дитина, має безпосередній вплив на її психологічний і фізичний розвиток. Особливо гостро ці питання стоять для дітей, які страждають на дитячий церебральний параліч. Дітям з порушенням опорно рухового апарату необхідно більше зусиль для розвитку навичок, які дозволять адаптуватись до життя в суспільстві. В останній час державою було прийнято ряд нормативно правових актів направлених на вирішення подібних проблем [1,2]. Розроблені програми реабілітації створюються з урахуванням різнобічного впливу на дитину. Вони передбачають медикаментозний, психологічний, фізіотерапевтичний, соціальний і особистісний вплив [3]. Разом з тим, в ДБН відсутні рекомендації по проектуванню подібних реабілітаційних центрів.
Принципи планування «блакитно-зеленої» інфраструктури міста: адаптація до зміни клімату
(KNUCA, 2020) Рубан, Л.
Питання взаємодії та сучасного співіснування людини, її життєвого простору – урбанізованих територій та водного середовища є важливими, які у зв’язку із зміною клімату набувають нових реалій. У Новій програмі розвитку міст «Декларації про екологічно сталі міста і населені пункти для всіх» (ХАБІТАТ ІІІ, 2017 р.) визначено наступні аспекти: а) щодо підтримки взаємодії та взаємозв’язку «між сушею і морем у ширшому сенсі» [п. 50, ст. 20]; б) щодо заходів стійкого планування ділянок міських дельт, прибережних районів та інших екологічно вразливих зон, «підкреслюючи їхнє важливе значення як екосистем» [п. 68, ст. 26] тощо. Початок 21 століття демонструє збільшення стихійних лих, пов’язаних з водним середовищем. Урагани та цунамі в басейнах Світового океану, значні повені, що затоплюють території десятків країн, потужні рясні опади в окремих регіонах тощо; подібні стихійні лиха стають з кожним роком все більш потужними, руйнівними та критичнішими. Ці тенденції спостерігаються у регіонах Азії, Америки, в Європі, на полюсах нашої планети тощо.
Проблеми модернізації житлових будинків 50 х – 70 х років
(KNUCA, 2020) Андрейко, І.
Дефіцит житла після Другої Світової війни викликав стрімкий розвиток нового будівництва у Радянському Союзі. Архітектурна політика 1950-70-х років була зорієнтована на будівництво щільнозаселених районів типовими п’ятиповерхівками - «хрущовками». Нова технологія панельного будівництва дозволила швидко будувати житло за принципами функціональності.
Програма реконструкції застарілого житлового фонду Києва: досвід, проблеми та перспективи реалізації
(KNUCA, 2020) Плешкановська, А.
Реконструкція застарілої забудови (як окремих будинків, так і забудови кварталів в цілому) є об’єктом численних наукових досліджень і проектних розробок. Але, нажаль, не зважаючи на значний накопичений теоретичний досвід, на відміну від інших країн, в Україні ця проблема так і не отримала реального практичного впровадження. В Києві перша Програма реконструкції була розроблена в 1996 році (виконавець -«КиївПроектРеконструкція») і вже на той час 4,0 поверхової житлової забудови перших масових серій було віднесено до категорії, що підлягає знесенню. В 2008 році на виконання Закону України «Про комплексну реконструкції…» Інститутом Урбаністики (м. Київ) була розроблена «Міська програма комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», Проте, нажаль, економічна криза 2008 2009 років унеможливила розгортання її реалізації. Катастрофічний технічний стан, випадки спонтанної руйнації застарілих будівель обумовив необхідність повернення до проблеми реконструкції застарілої забудови. На замовлення Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в 2019 році розпочато розроблення нової «Програми комплексної реконструкції застарілого житлового фонду в місті Києві». Розроблення Програми включало три етапи (Рис. 1): підготовчий, дослідно-аналітичний та проектний. Виконавець І та ІІ етапів Роботи – Інститут Урбаністики (м. Київ); науковий керівник – Плешкановська А.М. При виконанні окремих розділів дослідно аналітичної частини підготовки Програми крім авторського колективу Інституту Урбаністики приймали участь науковці КНУБА, а саме: Устінова І.І., Кузнецова Д.С., Реутова О.Г, Бірюк С.П., Драпіковський О.І., Іванова І.Б.
Роль Володимира Заболотного у розбудові академічних традицій в галузі архітектури
(KNUCA, 2020) Ільницька, Л.
Перспективне наближення актуального розуміння постійного оновлення життя віднаходить своє унікальне відображення і в динамічному розвитку архітектурної галузі. Грандіозні плани і проєкти щодо організації планування містобудівного середовища відкривають масштабність потужно скоординованої думки, яка спирається на класичність попередньо встановлених будівельних підходів. Спеціалізовані підстави по якісному входженню у систему влучних архітектурних рішень знаходяться у взаємодії з багатозначними підвалинами, які були закладені ще вітчизняними фундаторами – провісниками розбудови сьогодення. Одним із засновників парадигми усталеної академічної школи по формуванню європейського архітектурного простору України є Володимир Гнатович Заболотний (1898– 1962 рр.). Володимиру Гнатовичу вдалося акумулювати і ретранслювати спадкову традицію якісного формування містобудівного середовища, як сконцентрованого символу почесного державотворення і перенести професійно технічні аспекти проєктувального змісту в нормативне функціонування системних механізмів галузевої вертикалі, адже Академія будівництва і архітектури і донині є структурним елементом у постійній розбудові академічних традицій в галузі архітектури.
Шляхи оптимізації лікувальних та оздоровчих просторів для дітей
(KNUCA, 2020) Фінагеєва, А.
У сучасному суспільстві існує певний стереотип, що перебування в лікарні завжди провокує стресовий стан людини. Особливо важко візити до лікарів переносять діти, переживання травмують психіку дитини, що в подальшому стає причиною самолікування та нехтування відвідуванням медичних закладів. На динаміку одужання дитини впливає не лише якість медичних послуг, але й простір, в якому вона перебуває. Недавня епідемія кору підтвердила актуальність проблеми оновлення архітектури медичних закладів, яка б запобігала розповсюдженню інфекції.
Ідеї концептуального підходу в архітектурному проектуванні (на прикладі конкурсного проекту соціального офісу)
(KNUCA, 2020) Моркляник, O.; Вербовська, С.; Рева, М.
Стаття присвячена щорічному Всеукраїнському студентському конкурсу STEEL FREEDOM 2019. В статті висвітлені ідеї конкурсного концептуального проекту команди учасників М-942 (С. Вербовська, М. Рева, А. Вовк, Ю. Тринога; кер. проекту: к. арх., доц. О.І. Моркляник) Національного університету «Львівська політехніка»; результати участі в конкурсі та перспективи розгляду проекту.