Вип. 91

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/124

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Вплив теплофізичних властивостей абразивного армованого круга на його зносостійкість
(КНУБА, 2018) Абрашкевич, Ю.; Мачишин, Г. М.; Човнюк, О.
Щорічне споживання абразивних армованих кругів обраховується сотнями мільйонів штук. Круги є складною композицією, яка складається із абразивного зерна, що закріплене в полімерній матриці. В процесі аналітичних досліджень встановлено, що зносостійкість кругів в основному визначається теплофізичними показниками бакелітової зв’язки. Визначення кореляційного зв’язку між зносостійкістю абразивного армованого круга та теплофізичними показниками полімерної матриці дозволить підвищити його зносостійкість та експлуатаційні показники. Визначення температури, що виникає в процесі різання чи зачищення є складною задачею. Її вирішення дозволить змінювати теплофізичні параметри складових круга і, як наслідок, стане можливим керувати тепловими процесами та зносостійкістю абразивних відрізних і зачисних кругів армованих склосіткою. Дослідження проводилися експериментальним шляхом з реєстрацією питомої теплоємності та теплопровідності, що залежать від матриці круга. Визначався вплив армувальної склосітки на теплофізичні показники. Встановлено, що скосітка суттєво не впливає на теплопровідність круга, а також, що між зносостійкістю абразивного армованого круга та коефіцієнтом температуропровідності існує кореляційний зв'язок. Зі збільшенням коефіцієнта температуропровідності на 50% коефіцієнт шліфування збільшується на 20%. Одним із важливих напрямків підвищення зносостійкості абразивних армованих кругів є введення в їх склад модифікаторів, які дозволяють підвищити теплопровідність і одночасно знизити теплоємність інструмента. Це може бути досягнуто шляхом уведення домішок як у зв’язуюче, так і в армуючу склосітку круга, а також шляхом металізації абразивних зерен та застосуванням нових зв’язуючих з підвищеними теплофізичними властивостями.
Експериментальне визначення параметрів та дослідження характеристик лінійної машини вібраційної дії
(2018, 2018) Бондар, Р.
Велике значення під час проектування та виготовлення пристроїв з лінійними машинами (ЛМ) відводиться побудові відповідних математичних моделей. Будь-яка модель має обмеження й функціонує в межах прийнятих припущень, що відповідають меті моделювання. З метою спрощення розрахункових рівнянь часто нехтують нелінійними властивостями феромагнітних матеріалів магнітопроводів, неінерційністю в часі параметрів машини, залежністю останніх від струму, частоти або температури, впливом вихрових струмів, гістерезису тощо. Найбільш надійним способом перевірки розробленої моделі є проведення експериментальних досліджень реально існуючого прототипу пристрою. Під час таких досліджень можна оцінити вплив механічних, електромагнітних чи теплових процесів, що не враховані в математичній моделі. Достовірність отриманих результатів значно залежить від досконалості обладнання, вибору експериментальних методик, точності вимірювальних приладів. Для випробувань лінійних машин вібраційної дії важливим є одночасна реєстрація механічних та електричних величин, як функцій часу. На відміну від традиційних обертових електричних машин, для яких розроблено різноманітне випробувальне й навантажувальне обладнання, для машин вібраційної дії такий досвід поки що відсутній. Тому актуальним лишається питання створення дослідних стендів для отримання експлуатаційних характеристик та визначення параметрів ЛМ. Метою даної роботи є розробка дослідного стенду для випробування лінійних машин вібраційної дії в різних режимах роботи та проведення експериментальних досліджень характеристик дослідного зразка магнітоелектричної лінійної машини згідно представлених методик
Ковші одноківшевих екскаваторів з активними зубами
(КНУБА, 2018) Волянюк, В. О.; Міщук, Д. О.; Горбатюк, Є.
Для виконання земляних робіт в будівництві, а саме копання котлованів та траншей, часто застосовують одноківшевий екскаватор. Загальним недоліком одноківшевих екскаваторів при розробці мерзлих і твердих грунтів є необхідність мати додаткову машину для попереднього розпушування цих порід. В роботі розглянуті конструктивні схеми ковшів активної дії одноківшевих екскаваторів з ударними різальними частинами із закріпленими на них зубами, що встановлюються в нижній частині ковша і переміщуються по напрямним. Привід цих частин може здійснюватися ексцентриковими валами з гідромоторами або гідропульсаторами. Під їх дією та пружного буфера ударна різальна частина із закріпленими зубами здійснює зворотнопоступальний рух з частотою коливань 25...35 Гц і руйнує мерзлі або тверді породи. Гідравлічна рідина під тиском подається до гідромоторів або гідропульсаторів ковшів від гідравлічних насосів екскаватора. Наведені в роботі конструктивні схеми ковшів з ударними різальними частинами одноківшевих екскаваторів захищені патентами на корисні модель України. Застосування даних конструктивних схем дозволить розширити технологічні можливості одноківшевих екскаваторів щодо розробки ме¬рзлих і твердих грунтів та знизити собівартість земляних робіт. Зниження собівартості робіт буде здійснюватися шляхом виключення з ро¬бочого циклу машин для попереднього розпу¬шування твердих порід. В роботі представлено аналітичні залежності для розрахунку основ¬них параметрів ковшів активної дії та продук¬тивності екскаваторів. Визначено параметри, залежні від властивостей грунту, що розробля¬ється, і конструктивних характеристик ковшів, які впливають на продуктивність машин. Метою роботи є розширення технологічних можливостей одноківшевих екскаваторів для розробки мерзлих і твердих грунтів та знижен¬ня собівартості цих робіт шляхом їх виконання без притягнення додаткових машин для попе¬реднього розпушування твердих порід.
Методика вибору основних параметрів системи керування розпушувального агрегату
(КНУБА, 2018) Пелевін, Л. Є.; Горбатюк, Є. В.; Терентьєв, О.; Волянюк, В. О.; Міщук, Д. О.
Сучасне будівництво неможливо без сучасної землерийної техніки, здатної розробляти міцні та мерзлі грунти. Вважаючи на те, що міцні та мерзлі грунти мають підвищену міцність, їх розробка землерийними машинами неможлива без попередньої обробки спрямованої на зниження опору ґрунту для подальшої його розробки. Найбільш ефективним способом руйнування міцних та мерзлих грунтів з точки зору продуктивності машин і собівартості розробки грунту є горизонтальне пошарове розпушування навісними розпушувачами на базі потужних тракторів. Одним із шляхів підвищення ефективності розпушувального агрегату є удосконалення його системи керування, що частково або повністю виключає людину-оператора з контурів управління двигунами внутрішнього згоряння і положенням робочого органу. Характеристики гідроприводу є визначальними при виборі параметрів системи керування розпушувального агрегату. Основним визначальним параметром є час запізнювання гідро приводу, оскільки цей параметр впливає на ха¬рактер залежностей показника ефективності як від швидкості руху штока гідроприводу, так і від параметрів системи керування. Основним завданням роботи є аналіз впливу параметрів гідроприводу та систем керування на ефективність роботи розпушувального агрегату та складання методики вибору основних параметрів системи керування розпушувальним агрегатом. Метою роботи є підвищення ефективності розпушувального агрегату шляхом удосконалення його системи керування. Застосування вдосконаленої системи керування розпушувального агрегату дозволяє підвищити його ефективність на 17...20%.
Моделювання руху робочого обладнання викорчовувача
(КНУБА, 2018) Паламарчук, Д. А.
Сучасні викорчовувачі є енергонасиченими машинами, що, здебільшого, мають гідравлічний привід робочого обладнання. Незважаючи на переваги, суттєвим недоліком гідравлічних систем приводу є значна інерційність. Будь яка зміна подачі гідрорідини до гідроциліндрів викликає коливання робочого обладнання, особливо це помітно при вмиканні і вимиканні подачі гідрорідини до циліндра. Такі коливання негативно впливають на довговічність шарнірів кінематичних пар, ланки та механізми. Наступною проблемою гідравлічних систем є виникнення ударів при досягненні крайніх точок руху ланок. Удари виникають як між ланками механізму, так і в самій гідросистемі. Динаміка руху механізмів під час перехідних процесів залежить від зусилля та швидкості на штоці гідроциліндрів, а також інерційних характеристик всього механізму. Тому, у динамічній моделі повинні бути враховані основний рух механізму, рушійне зусилля штоку, геометричні розміри ланок обладнання і їх розташування, а також їхні маси і моменти інерції. Реалізацію оптимального керування гідроциліндрами робочого органа можливо здійснити за допомогою систем гідромеханічного або ж автоматичного керування. Апаратно реалізація оптимального керування гідроциліндрами робочих органів можлива за допомогою гідромеханічного або ж автоматичного керування. Тому завданням роботи є знаходження такого режиму руху штоків гідроциліндрів викорчовувача, який забезпечуватиме плавне гальмування в кінці руху. Також пропонується застосовувати в системі керування гідроциліндрами золотниковий розподільник з дросельними щілинами на торцях золотників. Завдяки тому, що на золотнику виконані дросельні канавки, в момент, коли він під дією керуючого сигналу починає рухатися та відкриває вхідні канали, спочатку робоча рідина потрапляє у відвідну лінію через ці дросельні канавки, а при повному відкритті - вже безперешкодно потрапляє у відвідну порожнину. Це забезпечує поступове плавне збільшення подачі робочої рідини в привідні гідроциліндри у відповідності з оптимальними режимами руху.
Обоснование принципов усовершенствования упругих устройств
(КНУБА, 2018) Сукач, М.
Амортизационные подвески занимают в балансе масс современных транспортных средств весьма значительную долю, составляющую от 8 до 12 % общей снаряжен¬ной массы. Их надежность и долговечность определяют эксплуатационную надежность и эффективность использования транспортного средства, а упругие характеристики подвесок существенно влияют на комфортность использования средства передвижения и допустимые по дорожным условиям скорости движения. Все это особенно важно для автомобилей, независимо от их типа. Большинство современных грузовых автомобилей использует в своих амортизационных подвесках упругие устройства, выполненные в виде пакетов многолистовых рессор. Такие рессоры весьма материалоемкие и трудоемкие в изготовлении. Большие возможности в снижении материалоемкости амортизационных подвесок, уменьшений трудоемкости их изготовления и особенно сборки открывает применение нового типа упругих устройств - скобовидных пластинчатых рессор (СПР), предложенных в Киевском национальном университете строительства и архитектуры. Целью настоящей работы является исследование возможности усовершенствования эластичной подвески кабины автомобиля путем применения скобовидных пластинчатых рессор. Задача исследования - разработка рекомендаций по усовершенствованию этой подвески и экспериментальная проверка возможности реализации сформулированных рекомендаций. Обоснованы преимущества применения нового вида упругой подвески, которые заключаются в наиболее полном использовании несу¬щей способности материала, конструктивной простоте и наименьшей массе. Этим условиям отвечает запатентованная скобовидная пластинчатая рессора, сконструированная как балка равного сопротивления. Преимущества заключаются в том, что в каждом рабочем сечении изгиб происходит в плоскости ее наибольшей жесткости, деформация вдоль линии действия внешней силы достаточна для поглощения заданной энергии, а максимальное эквивалентное напряжение в каждом рабочем сечении равно или близко к допускаемому.
Реологічна модель руйнування ґрунту робочими органами зі структурованим рухом різальних елементів
(КНУБА, 2018) Костенюк, О. О.; Фомін, А. В.; Тетерятник, О. А.; Боковня, Г.
Інтенсифікація робочих процесів машин для земляних робіт є одним із основних факторів збільшення їх ефективності. Інтенсифікація робочих процесів при розробці робочих середовищ, що представлені ґрунтами, відбувається за рахунок ударного, вібраційного, віброударного та високошвидкісного прикладання навантаження на робоче середовище. При цьому в ґрунті відбуваються складні деформаційні процеси, що протікають з різни¬ми перетвореннями енергії, яка передається ґрунту від робочих органів грунторуйнуючих машин. При деформуванні і руйнуванні ґрунтів останні виявляють пружні, пластичні і в’язкі властивості. Крім того, окрім внутрішнього руху в робочих середовищах відбуваються процеси зовнішнього тертя між різальними елементами і ґрунтом. В загальному плані ґрунти мають трифазну будову, особливістю якої є те, що крім твердих частинок в його об’ємі знаходиться вода, розчини солей і гази. Для опису процесів формування потоків енергії і ії перетворення при руйнуванні ґрунтів застосовуються два методи математичного моделювання. За першого методу при описі процесів використовуються методики, засновані на застосуванні теорії пружності і пластичності суцільних середовищ. Другий метод заснова¬ний на застосуванні феноменологічних механореалогічних моделей. Внаслідок того, що процеси динамічного руйнування робочого середовища протікають в просторі і часі, механореологічна модель високошвидкісного руйнування ґрунтів повинна описувати зміни характеру деформацій і напружень в кожній точці контакту різального елемента з ґрунтом, а також кількісну і якісну залежності напружено-деформованого стану від швидкості навантаження і часу протікання процесів деформування робочого середовища.
Теоретичні дослідження руху формоутворюючої поверхні віброустановки з просторовими коливаннями
(КНУБА, 2018) Назаренко, І. І.; Дьяченко, О.
Плоскі залізобетонні вироби (плити, перекриття, дорожні плити і т.п.) широко використовуються як в збірному, так і в каркасно-монолітному будівництві. Для їх виробництва використовують вібраційні майданчики (установки) для ущільнення бетонної суміші. Однак, часто їх технічний стан та характеристики не відповідають вимогам сучасного будівництва. Тому підвищення ефективності і зменшення енергоємності процесу ущільнення бетонних сумішей є актуальною задачею. Однак, створення вібраційних установок для ущільнення бетонних сумішей на етапі проектування зазвичай здійснюється за розрахунковими методиками згідно загальним вимогам будівельних норм 70 років ХХ-го сторіччя. Ці методики не дають змоги коректно змоделювати динамічну поведінку конструкцій систем і елементів вібраційних установок, їх напруження і деформації в складних умовах роботи на високих частотах коливань робочого органа у відповідь на дію зовнішніх впливів і навантажень. Така обмеженість відомих методів розрахунку конструкцій вібраційних установок стримує можливості створення інструментів математичного моделювання для здійснення досліджень при попередньому їх проектуванні. Основним напрямком роботи є пошук способів вирішення цієї задачі з використанням відповідної моделі, за допомогою якої можна буде змоделювати рух вібраційної установки для визначення оптимальних параметрів ущі¬льнення бетонної суміші, зменшення енергоємності і металоємності конструкції установки. В роботі виконані теоретичні дослідження руху формоутворюючої поверхні установки з просторовими коливаннями для розрахунку переміщень і деформацій в її конструкції. Здійснено огляд та оцінку методів розрахунку вібраційної установки за теорією руху пластин методом кінцевих різниць. Виконано огляд рівнянь руху плоскої плити під дією синусоїдальних навантажень. Знайдені рівняння можуть бути використані для знаходження переміщень, деформацій у конструкції, виявленні точок зниженої ефективності вібрації і проектування більш ефективних і енергозберігаючих вібраційних установок для ущільнення бетонних сумішей.